Вбивство Аркадія Бабченка: лідери думок коментують у соцмережах

Убивство відомого російського опозиційного журналіста, котрий останнім часом мешкав у Києві, викликало хвилю обурення і співчуття в соціальних мережах.  Цю трагедію активно відреагували журналісти, політики та громадськість. 

Журналіст “Європейської правди” Сергій Сидоренко, як і багато інших, вважає, що за убивством стоїть Москва:

“Ані тіні сумніву, що за вбивством Аркадія Бабченка стоїть РФ. І ворога прибрали, і попрацювали над тезою про “переслідування та вбивства журналістів журналістів у хунти”.

А ще – дуже боюся, що це триватиме і надалі. І тому велике прохання прохання до журів-розслідувачів, що критично пишуть про президента і Ко. Друзі та колеги, будьте гранично обережні. У кремлівського може бути передбачуваний хід – принаймні, він цілком лягає в “ту” логіку.

Не дайте зробити цей хід, будь ласка.

А Аркадію хочу сказати: Дякую, що був. Дякую, за чесність. Вічна пам’ять”.

 

 

Російський політемігрант Григорій Фролов написав про убивство так:

“Отсутствие расследования по убийству Шеремета, по убийству Окуевой, по убийству Вороненкова и полное нежелание властей держать ситуацию под своим контролем – это главные причины по которым сегодня был убит Бабченко.

Гражданское общество может сделать революцию достоинства, может продавить реформы, и даже может мобилизовать ресурсы на поддержку армии по время внешней агрессии. У государства есть лишь одна фундаментальная функция – безопасность.

Эта функция украинскими властями не выполняется. И если вы думаете, что это относится только к российским беглецам – это не так

Как вы думаете, друзья, если сегодня, вот просто так они убили Бабченко, что будет делать Кремль в этой стране в период президентских выборов, парламентских выборов?”.

Інша журналістка Олександра Дворецька (сайт “Заброна”) пише: “найстрашніше в цій ситуації – наша демонстративна безпорадність”.

“Наша незахищеність і наша, на жаль, провина, що не змогли захистити достойного представника цієї жахливої країни”, — зазначає Дворецька. 

Відомий публіцист, журналіст Віталій Портников вважає, що “війна продовжується не тільки на Донбасі”.

“Вона продовжується і на вулицях Києва. І те, що її організатори вбивають тих своїх співгромадян, які насмілюються говорити їм правду – відзеркалення їхнього уявлення про методи війни. Бо на цій війні воюють з правдою, яку намагався доносити Аркадий Бабченко”, — пише Портников. 

Заступниця Голови Верховної Ради народна депутатка (БПП) Ірина Геращенко пише:

“Хочеться плакати. Хочеться битися. Хочеться вийти на вулицю і піти туди, де зараз збирається журналістська тусовка. І обнятися. І вибачитися. І плакати. І зціпити зуби. І боротися. І ще більше ненавидіти, хоч ненависть поганий порадник. Молитися. Об‘єднатися. Такоі сильноі ненависті я не відчувала дуже давно. Такого спазму в горлі і болю за Людиною . Ми були просто знайомі, не приятелі і не друзі, перетиналися на якихсь подіях і по роботі, я читала його фб і публікаціі. І дуже шанувала, така рідка сьогодні дефініція ….”.

На думку народної депутатки, колишньої журналістки і телеведучої Вікторії Сюмар (Народний фронт), Аркадій Бабченко є “одиним із символів реальної журналістики, яка не має національностей і сповідує правду”.

“З початку 2014 він став для мене одним з кращих воєнних кореспондентів. Це жахлива втрата… І напрочуд цинічне вбивство, стиль якого так притаманний путінському режимові. R.I.P. І Да. Проти нас ведуть війну. Війна зовсім поруч. І як би нам не хотілося її не помічати, поринувши в інші дрібніші проблеми, вона постійно нагадує про себе”, — пише Сюмар. 

На думку журналістки, письменниці і радіоведучої Громадського радіо Лариси Денисенко, вбивство Бабченка “виглядає, як системний та систематичний відстріл тих,хто виїхав з РФ саме до нас”.

Опозиційний політик Єгор Соболєв у зв’язку з убивством згадує про корумпованість українських спецслужб:

“Втікачі від режиму Путіна показово страчуються в його славу по всьому світу:(.

Чергове таке вбивство у Києві ще й засмучує черговим нагадуванням всім нам про неспроможність корумпованих керівників СБУ і МВС попереджати такі спецоперації.

Світла пам`ять журналісту Аркадію Бабченку. А кожна тиранія все одно приречена”

Водночас лунають думки щодо згортання деяких демократичних процедур в Україні. Олена Білозерська, колишня журналістка і нині військова, котра захищає Україну на Донбасі, пише:

“А держава – знову зробить вигляд, що все нормально?
Не перекриє кордони до кінця війни, яка за такої політики може тривати ще 10 або 20 років?
Не введе режим “нульової толерантності” до всього, що пов’язано (або може бути пов’язано) з Росією?
Буде знову займатися виборами і політичною клоунадою замість виробництва зброї?
Скількома кращими ми заплатимо ще?

Ніхто не безмертний, вбити можна кожного – в тому числі і в державі, яка себе поважає. Але ми за чотири роки нічого не зробили для того, щоб припинили вбивати наших. 
Ні, не так. Щоб боялися вбивати наших.
Щоб стати державою, яка себе поважає.
Я роблю для цього все, що можу. На своєму рівні.
Робіть щось і ви”.

Екс-прем’єр Юлія Тимошенко в “Інстаграмі” також піддала критиці українську владу:

“Це не перше вбивство російського журналіста, який критикує російську владу. Ці люди приїхали в Україну, сподіваючись знайти захист. Захист свого права на свободу і права на життя. Вимагаю від влади: бодай раз знайдіть замовників і виконавців! Не просто візьміть під особистий контроль, а реально розкрийте злочин! Досить ловити керівників ЖЕКів і трамвайних депо. Досить показухи. Ловіть злочинців! Доки вони відчувають себе безкарними, цей терор не припиниться. Кожен новий нерозкритий злочин є прологом для наступного”.

Приблизно через годину після появи перших новин про замах на Аркадія Бабченка народний депутат Олег Ляшко запостив у Фейсбуку своє фото з котом. Щоправда іще за годину він написав про світлу пам’ять Аркадію Бабченку і висловив сподівання, що “убивць знайдуть і вони нестимуть покарання…”

Російського журналіста Аркадія Бабченка вбили ввечері 29 травня. Відомо, що чоловіку вистрелили у спину, коли він повертався додому із магазину. Аркадій помер від отриманого поранення у кареті “швидкої” допомоги.