Людина, яка один раз побувала в полоні, ніколи не повертається в колишнє життя — Ірина Довгань

Фотографію прикутої до стовпа Ірини Довгань у 2014 році розмістила газета Нью Йорк Таймс і низка інших ЗМІ по всьому світу. Жінка жила в Ясинуватій, допомагала українській армії. Коли бойовики захопили владу у Ясинуватій, вони схопили жінку та організували для неї стовп ганьби. Ірина каже: через полон її життя змінилося назавжди.

Про це повідомляє кореспондентка Громадського радіо. 

«Нікого не цікавить, чи хочеш ти пити чи їсти. Будь-яка функція, яка зазвичай доступна людині, стає способом для того, щоб вбивати тебе. Полон — це дуже страшні речі. Кажуть, що можна увійти в війну і не вийти, так само і полон. Людина, яка один раз побувала в полоні, ніколи не повертається в колишнє життя, вона завжди залишається колишнім полоненим», — говорить Ірина Довгань. 

Дослідниця Східно-українського центру громадських ініціатив Ганна Янова каже, що притягнути до відповідальності тих, хто скоює такі злочини на непідконтрольній території майже неможливо.  

«Взагалі якихось механізмів, які б реагували адекватно на насильство, спричинене конфліктом, немає, немає методик розслідувань цих злочинів, які були вчинені на тій території, при перетині КПП. Є бажання розслідувати ці злочини, але яким чином, як дістатися до місця злочину, як розпитати людей, щоб не боялися», — каже Ганна Янова.

Жителька Донецька Анна Сергієва пробула у полоні тиждень. Чотири роки тому вона опинилася у підвалі бойовиків через доносом знайомих за свої погляди, бо вважає що Донецьк — це Україна.

Зараз жінка повністю змінила життя, сферу діяльності. Після звільнення займалася організацією виставок, творчих заходів, працювала з дітьми як арт-терапевт у сірій зоні. Але те, що відбувалося з нею в ті дні, забути не може.

«Там був момент яскравий, крім знущань. Говорили, давай молися своїм богам, ми зараз тебе вб’ємо і удар ножем по шиї. Як казали потім лікарі, там був міліметр. І в той момент, коли ти вмираєш, а потім розумієш, що повертаєшся, ти повертаєшся не до кінця, все минуле життя, яке воно було, відрізається і дуже складно скласти себе нинішнього з тим, хто був», — розповідає Анна Сергієва.

І Ганна, і Ірина, а також інші жертви, які постраждали у збройному конфлікті на сході України, приїхали в Маріуполь обговорити, чи реально домогтися справедливості.

Учасниці дискусії запропонували зменшити прискіпливість до отримання пенсій переселенців, врегулювати статус мирного населення, яке постраждало від збройного конфлікту на сході України. Так, жінки, які були в полоні не мають належного статусу для того, щоб отримувати належну медичну соціальну допомогу. Окремий статус потребують люди, чиє житло постраждало від збройного конфлікту. Прозвучала пропозиція усунути перешкоди для отримання документів і можливості отримання місця проживання. На думку учасниць дискусії, необхідна і просвітницька кампанія — куди звертатись дівчатам і жінкам, якщо було скоєно гендерне насильство.

Результати обговорення стануть рекомендаціями для державних інституцій.

Вікторія Савицька