Британський оглядач Едвард Лукас вважає, що за спецоперацію СБУ з «убивством» журналіста Аркадія Бабченка, українське суспільство заплатило високу ціну. Спецоперація СБУ також вплинула на репутацію України у світі. Таку думку журналіст висловив на сторінках The Times.
«Навіть найзапекліші захисники цієї операції, проведеної українською Службою безпеки, повинні визнати, що за неї була заплачена велика ціна. Для початку, цей трюк завдав сильного потрясіння родичам Бабченка, його друзям і колегам, які протягом доби вважали його загиблим», – зазначив Едвард Лукас.
З іншого боку, на думку Лукаса, такі хитрощі підривають не тільки довіру усередині країни, а і довіру до країни за кордоном.
«Для зовнішніх спостерігачів цей гротескний епізод підсилив відчуття того, що Україна – це «бананова республіка», щось на кшталт класичної Італії 1960-х, описаної в п’єсі “Випадкова смерть анархіста” італійського драматурга Даріо Фо, а не серйозний партнер Заходу»
«Хитрощі і трюки підривають довіру як у своїй країні, так і за кордоном. Для зовнішніх спостерігачів цей гротескний епізод підсилив відчуття того, що Україна – це «бананова республіка», щось на кшталт класичної Італії 1960-х, описаної в п’єсі “Випадкова смерть анархіста” італійського драматурга Даріо Фо, а не серйозний партнер Заходу. Театральність того, що відбувається в Києві, впливає і на інші країни. У російських пропагандистів тепер постає питання: а чи не було отруєння Скрипаля нервово-паралітичною речовиною в Солсбері інсценуванням?» – пише автор.
На думку Лукаса, Росію справедливо критикують за використання новин як політичної зброї, проте зараз, в очах опонентів, Україна зробила щось подібне.
«Через сфальсифіковане повідомлення про загибель Бабченка, в майбутньому буде складніше відчувати обурення, коли трапиться справжній злочин. Ще гірше те, що спецоперація, якою б чудовою вона не здавалася, не приголомшила Росію. Це країна, яка може безпардонно заперечувати, що літак МН17 був збитий її ракетою в 2014 році, що солдати, яких відправили захоплювати українські території, були туристами. Це країна, яка встановлює кримінальну відповідальність за відкрите обговорення злочинів, здійснених у радянські часи», – зазначив Лукас.
«Реакцією Кремля на нібито успішне вбивство Бабченко стали брехня і хвастощі. Не відрізняється реакція Кремля і на новину про те, що вбивства не було. І навіть якщо Україна надасть дуже вагомі докази того, що замах дійсно готувався, для Росії і її союзників це буде не більше, ніж подразником», – додав оглядач.
Едвард Лукас підкреслив, що «завзяття української влади щодо захисту Бабченка від імовірних вбивць заслуговує на повагу», проте, за його словами, такі дії є нетиповими для української влади.
«У минулому, вбивства відомих журналістів-емігрантів і активістів на території України викликали лише хаотичну реакцію. Особливе занепокоєння викликає вбивство Павла Шеремета, який загинув в Києві в результаті вибуху два роки тому. Ретельне незалежне розслідування групи журналістів, проекту з розслідування корупції та організованої злочинності, виявило неймовірні вади, за частину яких відповідальні співробітники СБУ. Ще більше підозр виникає, якщо взяти до уваги особливості місцевої політичної сцени. Не за горами президентські вибори. Трюк з Бабченко може для багатьох здатися їх першим залпом», – наголосив автор.
Водночас, журналіст вважає, що попри усі свої недоліки, Україна відрізняється від Росії у усьому, що є насправді важливим.
«Боротьба з корупцією та підвищення рівня життя можуть здаватися чимось безрезультатним і виснажливим в порівнянні з яскравим розкриттям змов. Але більш нудний шлях в довгостроковій перспективі принесе більший результат»
«Україна хоче, щоб її сприймали не як державу, на території якої йде руйнівна війна, а як країну, яка двічі перемогла на конкурсі “Євробачення” і щойно провела фінал Ліги чемпіонів. Попри всі свої недоліки, вона відрізняється від Росії в усьому, що насправді є важливим. Реформи поступово просуваються в умовах незграбного, але все ж політичного плюралізму, свободи слова і законності. Результати виборів не є заздалегідь вирішеними. Можна подати до суду на державу і виграти справу. Політична влада і багатство не є синонімами. Дотримуються права людини і меншин. ЗМІ відкрито критикують політиків, і не в останню чергу президента Петра Порошенка, якого звинувачують у надмірній м’якості в боротьбі з корупцією за час чотирирічного перебування при владі», – пише Лукас.
Оглядач відзначає, що в цих умовах боротьба з корупцією та підвищення рівня життя можуть здаватися чимось безрезультатним і виснажливим в порівнянні з яскравим розкриттям змов. Але більш нудний шлях в довгостроковій перспективі принесе більший результат, переконаний Лукас.
«Спроби встати на рівень Путіна, аналогічним чином використовуючи брудні прийоми, можуть в результаті привести до стирання кордонів, в цьому разі, кордонів між правдою і брехнею, які повинні бути очевидними. Захист наших суспільних устроїв від «путінізму» не принесе результату, якщо ми самі будемо займатися «путінізацією»», – резюмує автор.
Увечері 29 травня київська поліція повідомила про вбивство російського журналіста Аркадія Бабченка. Зранку 30 травня колеги журналіста зібралися біля російського посольства в Києві, на вечір була запланована акція пам’яті Бабченка.
Проте увечері 30 травня СБУ повідомила, що Бабченко живий – вбивство було інсценоване і це була спецоперація. За даними СБУ, вбивство замовили російські спецслужби.
За інформацією обвинувачення, 5 квітня невстановлена особа з РФ запропонувала Борису Герману (підозрюваному в організації замаху на вбивство журналіста Аркадія Бабченка, – ред.) гроші за вбивство.
Гeрман погодився. 6 квітня він запропонував виконавцю Олексію Цимбалюку винагороду за вбивство Бабченка. Слідство зазначає, що Цимбалюк відкрито не відмовився, алe в той жe дeнь повідомив СБУ та брав участь у спeцопeрації. 27 квітня Гeрман дав Цимбалюку задаток розміром у 14 тисяч доларів США.
За інформацією обвинувачення, саме тоді підозрюваний повідомив «виконавцю», що це має бути тeрористичний акт, і повинні загинути щe дві особи, крім Бабченка.
Терористичний акт не відбувся, адже Цимбалюк 6 квітня звернувся до правоохоронних органів, пояснили у прокуратурі. Бориса Германа затримали 30 травня. Під час обшуку перед затриманням у помeшканні Гeрмана вилучили прeдмeти, схожі на вогнeпальну зброю та вибухові пристрої.
Шевченківський районний суд Києва обрав Борису Герману запобіжний захід у вигляді двох місяців арешту.
В суді Борис Герман назвав себе агентом контррозвідки України.
Пізніше, 1 червня, Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що завдяки спецоперації, слідство отримало список з 47 осіб, які могли бути наступними жертвами терористів. За його словами, переважно, це — українські та російські журналісти.