Навчання проходило на базі Ужгородського національного університету (УжНУ) і тривало 3 місяці. По завершенню кожен слухач захистив курсову роботу.
Про це повідомляє кореспондентка Громадського радіо.
Один з випускників — ужгородець Руслан. У 2014-му брав участь в АТО. До того часу мав невеличкий бізнес, який після служби довелося відновлювати практично з нуля. Має дві вищі освіти, однак, можливістю взяти участь у навчання скористався залюбки, адже тепер зможе здійснити мрію дитинства.
“Я завжди мріяв про горіховий сад. Ну, я в процесі закінчення земельного питання. Сподіваюся, що до цієї осені держгеокадастр порве всі бюрократичні вудила і все ж видасть ту землю. Уже написаний на три четверті бізнес-план”, — поділився з Громадським радіо Руслан.
Натомість інший військовослужбовець, слухач курсів Михайло Цуняк вищої освіти не має. У 18 років підписав військовий контракт із 128 бригадою 15 гірсько-піхотного штурмового батальйону, але минулого року через поранення на сході країни довелося звільнитися. Тепер Михайло адаптовується у цивільному житті і шукає свою справу.
“Я звільнився, але мені було потрібно знайти себе. Я пішов, буду пробувати працювати. Зеленим туризмом, археологічним туризмом, велотуризмом, гідом, ягідним туризмом — сфер багато. Можна їх об’єднати. Якщо старатися, і нам сказали, що будуть допомагати в цьому досвідчені люди, викладачі, інструктори, то я думаю, що все вийде”, — сказав Михайло Цуняк.
В Україні цей проект реалізовують з 2003 року, однак на Закарпатті — вперше. Саме зараз, через події на сході країни, актуальність проекту, кажуть ініціатори, зросла у рази. Президент Міжнародного фонду соціальної адаптації Володимир Рубцов переконаний: теперішні слухачі курсів потребують не тільки перекваліфікації, але й усебічної підтримки.
“Ідея проекту полягає у тому, аби військовослужбовців та членів їх родин, які звикли працювати в певних умовах військового життя, занурити у благодатне, інтелектуальне середовище університетів. Щоб вони відчули цей світ, цивільний, не на рівні ринків, черг у магазинах, якихось неприємностей побутових, а на рівні дійсно найпрогресивніших, найперспективніших університетських колективів”, — зазначив Володимир Рубцов.
Випускник курсів Володимир має 25 років вислуги, 2 з яких провів у зоні АТО. Адаптацію, каже чоловік, проходить у родинному колі, а от викладачам УжНУ та ініціаторам проекту вдячний за отримані знання. Має свою справу, яку тепер планує вдосконалити й урізноманітнити:
“Ми прийшли більше за знаннями і навчитися, як жити в цивільному суспільстві, як заробляти гроші, як організовуватися для спільної якоїсь діяльності, чим займатися в туризмі нас навчили. Багато спеціальностей нам відкрили. Нам уже пропонували роботу в різних сферах туризму. Близько 20 спеціальностей уже запрошують на роботу”.
До навчального процесу були задіяні викладачі 4 факультетів УжНУ, які, серед іншого, навчали фінансово-економічній грамотності, бізнес-плануванню та веденню власної справи. Також курсанти вивчали психологію безконфліктного спілкування, креативне бізнес-мислення, соціальне підприємництво, вдосконалювали іноземну мову. Але найважливіше, стверджує академнаставник курсантів, завідувач кафедри соціології та соціальної роботи УжНУ Федір Шандор, те що вся теорія була тісно пов’язана з практичними аспектами.
“6 осіб уже здійснили практичне втілення після курсів і безпосередньо уже працюють 6 маленьких підприємств в тому чи іншому вигляді, від екскурсійної справи до безпосередньо ферм, і уже свою продукцію продають”, — розповів Федір Шандор.
Це спільний україно-норезький проект. У вересні на базі Ужгородського національного університету навчання за програмою продовжиться. Цього разу військовослужбовці опановуватимуть інші спеціальності.
Ольга Павлова, Громадське радіо