Архітектор Владислав Городецький отримав прізвисько «київський Ґауді» за його новаторства та експериментаторство. Лешко Дезидерій Владислав Городецький народився 4 квітня 1863 року на Вінничині у родині польського шляхтича.
Городецький спорудив понад 30 будівель в Україні. Він не лише будував за власними проектами, але й здійснював технічний нагляд за будівництвом. У Києві мав посаду міського архітектора. Також був власником цементного заводу «Тон» під Києвом і зводив більшість замовлень винятково з бетону власного виробництва.
Володів фабрикою з виробництва вуглекислоти та сухого льоду в Сімферополі та був членом імператорського товариства мисливців.
Одним із будинків з бетону власного виробництва став будинок Національного художнього музею в Україні
Зміни до проекту Станіслава Воловського Римо-католицького костелу Святого Миколая, додавши більше декоративних форм, також вніс Городецький. Він і здійснював нагляд над будівництвом.
Караїмська кенаса у мавританському стилі зводилася у 1900 році.
А на ниншній вулиці Городецького можна побачити монументальні фасади колишньої меблевої фабрики Йосифа Кімаєра.
Проте найвідомішою київською спорудою залишається Будинок з химерами. Збудований на крутому схилі, незважаючи на сумніви інших майстрів, власний прибутковий будинок архітектор звів, у своїй любові до мисливства. Будучи затятим мисливцем, Городецький постійно брав участь або влаштовував сам цілі експедиції. В період 1895-1910 років він відвідав Сибір, Алтай, Кавказ, Закаспійський край, Персію, Монголію, Тибет, Афганістан. А 1911 року відправився в річну мандрівку Африкою.
Крім київських будівель, відомими є і Блакитний палац у Черкасах та Костьол-мавзолей Потоцьких на Вінничині.