МОЗ продовжує працювати над програмою з лікування пацієнтів за кордоном. Про це перший заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський запевнив на брифінгу у понеділок і вибачився за свої слова про онкохворих. Кілька днів тому його висловлювання викликало обурення суспільства.
У п’ятницю під час засідання Рахункової палати Лінчевський сказав, що «хворі на рак все одно помруть», тому програма з лікування пацієнтів за кордоном — «неефективна». Тоді ж у палаті висловили до МОЗ претензії щодо використання коштів, що виділяються на лікування хворих в Україні та за кордоном.
«Міністерство продовжує працювати над програмою лікування пацієнтів за кордоном. За час нашої каденції лікування отримали понад 200 пацієнтів — це більше, ніж за всі роки існування програми», — сказав Лінчевський.
Пацієнтів, які досі чекають на рішення міністерства щодо трансплантації, заява Лінчевського обурила.
Як зазначив сьогодні на прес-конференції голова руху «За трансплантацію» Юрій Андрєєв, профільна комісія МОЗ має поставити пацієнта у державну чергу на лікування за кордоном упродовж 20 робочих днів.
Оксана Поліщук, одна з присутніх на конференції пацієнтів, знаходиться на гемодіалізі вже 7 років, а документи до МОЗ подала вісім місяців тому.
«Дата подачі документів була ще 2 жовтня минулого року ще. На даний момент жодної відповіді немає», — каже Оксана.
Наталя Воробйова потребує пересадки кісткового мозку. В міністерстві їй щоразу кажуть «чекати»:
«Я документи подала до міністерства ще у квітні. Але скільки разів вже дзвоню, мені кажуть — ще немає висновків, кажуть дзвонити ще. Скільки ще чекати потрібно — я не знаю».
Наталя вже другий рік знаходиться на курсах підтримуючої хіміотерапії. Але, оскільки наразі у жінки ремісія, робити пересадку необхідно вже зараз.
Дехто з присутніх представляє своїх рідних, які не могли прийти через стан здоров’я. Володимир Лі розповідає про сина, який хворіє на гострий лімфобластний лейкоз.
«Йому була назначена трансплантація кісткового мозку, але ми на місяць запізнилися. Поки міністерство виділяло гроші, у сина почався рецидив. На даний момент він знаходиться в Турції. Гроші вже були перераховані, але, оскільки почався рецидив, перед трансплантацією треба було вбити ракові клітини, і син проходив ще три високодозні хіміотерапії», — розповідає Володимир Лі.
Він зазначає — лікування в Україні не допомогло, і турецькі лікарі запропонували як єдиний вихід хіміотерапію, яка коштує 150 000 євро. Часу у батьків хлопчика дуже мало. Володимир каже, що вони не можуть чекати 2 чи 3 тижні, поки комісія розгляне документи і прийме рішення.
Юрій Андрєєв наголошує, що минулого року надлишок коштів у програмі, який міг би бути використаний на лікування людей, просто повернули до державного бюджету.
«У цій черзі державній на лікування за кордоном було 72 людини. У міністерства ще залишався залишок з програми — 20 млн гривень. Замість того, щоб оплатити кількох пацієнтів, вони просто беруть і повертають ці кошти до бюджету», — пояснює Андрєєв.
За «економію державних коштів» керівництво профільної комісії отримало премії.
Цього року необхідної операції не дочекалися вже двоє хворих. Як зазначає Юрій Андрєєв, зараз на державній черзі перебувають три десятки пацієнтів. Але насправді людей, які потребують лікування за кордоном, більше. Близько тридцяти хворих подали до міністерства свої документи, але ще не були внесені у чергу.