До дня журналіста у Львові провели мистецьку акцію. Іконописець Левко Скоп спільно із надзвичайниками і журналістами малювали на гонтах (спеціальних дощечках із покрівлі церков), янголів надії. Сьогодні намальовані ікони продадуть на благодійному аукціоні у міськраді. Стартова ціна малюнку – 300 гривень.
Усі зібрані кошти підуть на погашення боргу за оптику, яку волонтери придбали для української добровольчої арії. Бійці вже нею користуються, а волонтери натомість мають віддати ще тисячу євро. Загальна вартість оптики – 3 тисячі євро.
Це не перший подібний проект волонтерів, нещодавно янголів надії малювали відомі жінки Львівщини. Їхні твори продали на аукціоні в музеї Франка за 24 тисячі гривень. Чому на цей раз поєднали в проекті журналістів і надзвичайників пояснює одна з ініціаторок проекту Марія Петришин:
«Журналісти своєю роботою частково ризикують життям, бо висвітлюють теми, які не всім до душі й не всім на руку. ДСНС-ники ж напряму жертвуючи своїм життям рятуючи долі інших. Люди, які представляють дві професії є нашими янголами-рятівниками».
В акції взяло участь понад два десятки учасників. Журналістка одного з львівських телеканалів Ніна Сукач розповідає, прийшла на акцію, аби зробити про це матеріал, але й не помітила, як сама взялась за пензлі.
«Так як малювати я не вмію, то побоялась, що мої витвори нікому б на аукціоні не сподобались. Але мене вмовили взяти участь. Сьогодні свято, тож дуже потішно побачити людей, які щодня бігають за коментарями, а зараз без камер і мікрофонів просто розслабляться і таким чином ще й допомагають армії».
Іконописець каже: немає вимог до того, якими повинні бути янголи, мовляв сам не раз малював їх і з рок-гітарами, і верхи. Каже головне, щоб ікони були намальовані з любов’ю, в талант є у всіх. Жартує, що в мистецтві розуміються насправді лише час і Бог.
«Ікони справді малюють ангели і кожна ікона – це молитва. Молитися легко – ти не можеш брехати і мусиш бути собою. Тому часто ангели подібні на людину, яка їх малює. В мене є певна методика малювання – це найдревніша методика малярства, яка існувала багато тисяч років до 19 століття. Спершу треба зробити рисунок олівцем, потім чорний контур і фарби і з любов’ю нанести фарби. Малювати можуть всі, питання тільки чи це людині потрібно. Звісно, хтось малює трішки краще, хтось малює гірше, але насправді, коли комплекси зникають – це означає, що людина мертва», – каже іконописець.
Своїх ангелів надії журналісти і надзвичайними малювали на гонтах із церкви у містечку Городок, що поблизу Львова. Гонти – це спеціальні дощечки, якими покривали дахи старовинних храмів. Після ремонту їх часто викидають, або спалюють, а Левко Скоп зберігає у згодом малює на них ікони. Багато з них передає бійцям на фронт.
«Щоб покрити церкву треба мати 40 тисяч гонтин. І як би я багато не малював, не використав ще навіть 10 чи 20 частину. Коли ремонт йде у церкві їх спалюють, а для мене то скарб, я їх як бачу, то одразу ховаю: туди засунув, суди. То у підвал поклав, то в торбу сховав…А про ті гонти, які відправляли на фронт, хлопці розповідали, що вони їх часто рятували. Кажуть мені: йде бій, хлопець ховається від обстрілу в бліндажі, а там моя ікона і він каже: вона така тепла, 20 хвилин біля неї посидів і вже у формі». Просто ці гонти намальовані з любов’ю, їх янголи малювали».
Левко Скоп відомий тим, що розписав ікони для церкви на Майдані під час Революції Гідності й згодом, коли почалася війна, під обстрілами малював в Авдіївці мурал із зображенням Богородиці.
«По ній не стріляють, а якщо стріляють, то не потрапляють. Дійсно: тут Богородиця, а по краях два будинки розбиті. Напевно дивляться в оптику, бачать Богородицю і не стріляють по ній».
Наступним етапом проекту стане малювання янголів із медиками у їхнє професійне свято. Натомість Левко Скоп зізнається планує й інші проекти, наприклад малювати янголів на старій черепиці, якою покривали будівлі у Львові. Або спільно з львів’янами створити в місті мурали із небесними хоронителями.
Ірина Саєвич, Львів, Громадське радіо