Держава фінансує радикальних націоналістів: як «С14» отримала майже півмільйона? (ДЕТАЛІ, УТОЧНЕНО)

8 червня 2018 року при розподілі бюджетних коштів державне фінансування сумарно на майже півмільйона гривень отримали кілька проектів радикальної організації «С14» та близько семиста тисяч отримала ГО «Голосіївська криївка», засновники якої є членами націоналістичної партії «Свобода».  

Головою конкурсної комісії, яка визначала розподіл коштів був Микола Даневич, заступник Міністра молоді та спорту України. А секретарем — Микола Ляхович, начальник відділу національно-патріотичного виховання Мінмлодьспорту.

Лише за 2018 рік члени «С14» проводили чи зініційовували такі радикальні акції: 

• зруйнували табір ромів у Києві;
• схопили і тягли містом екс-бойовика Лусваргі;
• облили червоною фарбою пам’ятник радянському генералу Миколі Ватутіну у Маріїнському парку у центрі Києва;
• намагалися знести радянський пам’ятник Корчагіну у Боярці;
• блокували в’їзд до Києво-Печерської лаври.

Деякі прихильники С14 закликали у соціальних мережах протидіяти Маршу рівності, що має відбутися 17 червня у Києві. Раніше лідер С14 Євген Карась в ефірі Громадського радіо повідомляв, що в 2012 році учасники організації «активно зривали» тогорічний Марш рівності.

РОЗПОДІЛ ГРОШЕЙ

Конкурсна комісія вирішила, що з коштів платників податків варто профінансувати три заходи громадської організації «Освітня асамблея», серед засновників якої Євген Карась (керівник радикалів «С14») та дитячий табір від ГО «Січ-С14», серед засновників якої Володимир Карась (має таке ж прізвище, по-батькові, як і керівник «С14» та зареєстрований за тією ж адресою). Сумарно для цього з держбюджету виділили 440 тисяч гривень. 

За результатами конкурсу гроші мають піти на проекти:

• «Національно-патріотичне виховання — запорука інформаційної безпеки держави»;
• «Популяризація національної історичної спадщини шляхом використання історико-симулятивної забави «Холодний яр»;
• «Правосвідомість як фундаментальна засада сучасного Національно-патріотичного виховання»;
• «Всеукраїнський дистанційний центр національно-патріотичного виховання».

Читайте також: «Може, в нашій країні так допустимо – без ляпаса по пиці хтось може не зрозуміти» — Карась

Громадська організація «Голосіївська криївка» отримала 760 тисяч гривень. Серед засновників ГО — Руслан Андрійко, Лідія Ушій, Радислав Дудтка, Дмитро Павлюк.

Руслан Андрійко — голова Чернігівської «Свободи», екс-депутат Київради; Лідія Ушій — членкиня «Свободи», подавалася у списку партії до Київради; Радислав Дудтка — активіст «Свободи», головний юрист-консультант молодіжної організації «Сокіл Свободи»; Дмитро Павлюк — член партії «Свобода», балотувався у списку партії до Київради.

За результатами конкурсу гроші мають піти на проекти:

• «Всеукраїнський фестиваль Батуринфест «Шабля»;
• «Всеукраїнський фестиваль «Донцов фест»;
• «Всеукраїнський фестиваль «Карпатська Україна»;
• «Всеукраїнський фестиваль «Гальчевський фест».

У 2016 році Микола Ляхович також був членом комісії з розподілу коштів на заходи націонал-патріотичного виховання. Тоді, серед інших, суму у понад 40 тисяч гривень з держбюджету виділили на друк брошур про появу УПА «Поліська Січ». «Поліська січ», на думку історика Джона Армстронґа, з’явилася з дозволу Вермахту.

Інший член комісії Микола Даневич — колишній голова Голосіївської РДА. 

ПРИЧИНИ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ

Громадське радіо поспілкувалося з Миколою Ляховичем. Він акцентує на тому, що конкурс проходив згідно з законодавством і конкурсна комісія не може аналізувати ідеологію організацій, які подають свої проекти. У конкурсній комісії — 4 представники Міністерства молоді та спорту. До складу комісії входять також інші держслужбовці — зокрема, представники Держприкордонслужби. А 51% комісії, за нормативами, складають представники громадських організацій. 

«Проекти визначають відповідно до пріоритетів, які визначені урядом в оголошенні конкурсу, — розповідає Ляхович. — Ми опрацювали, наскільки діяльність членів комісії відповідає ціннісним орієнтирам та індикаторам ефективності, закладеним у стратегію національно-патріотичного виховання відповідно до указу президента України від 2015 року».

Рейтингове оцінювання проектів відбувається відповідно постанови Кабміну 1049, пояснює Ляхович. Подати проект може будь-яка зареєстрована українська громадська організація, яка функціонує понад два роки. Проект має охоплювати не менше, ніж 14 областей України.

«Як громадянин, я розумію, що не можна підтримувати деструктивні проекти чи деструктивні рухи, але для того, аби держслужбовець міг на це впливати, має бути закладений механізм у законодавстві», — каже Ляхович.

Під час розподілу коштів аналізуються на ксенофобію та дискримінацію виключно подані проекти, а не діяльність конкретної організації, що подає цей проект. 

Єдиний нині доступний механізм впливу на подібні конкурси — звернення до ГПУ чи Мін’юсту, порушення проваджень, розслідування та подання відповідного рішення суду про протиправну діяльність організацій, що подають свої проекти, каже секретар конкурсної комісії.

Під час розмови з журналістом Громадського радіо Микола Ляхович висунув ідею, що до постанови Кабміну доцільно внести зміни, щоб участь у конкурсі не могли брати організації, щодо яких розслідуються кримінальні провадження. Проте, додав Ляхович, кримінальне провадження — це ще не вирок суду, який довів би вину певних активістів. 

Читайте також: Уповноважена з прав людини закликала радикалів не вдаватися до насильства під час Маршу рівності

Ана Море, Григорій Пирлік, Громадське радіо 

ВІД РЕДАКЦІЇ

Початковий варіант цієї публікації було змінено і уточнено. Зокрема редакція уточнила позицію керівництва С14 щодо Маршів рівності, як 2018, так і 2012 року. Перепрошуємо за недостатньо чіткі формулювання в цій частині тексту.