Зустріч із директором Національного антикорупційного бюро Артемом Ситником у Парку корупції організатори анонсували як відкриту. Ситник у блакитній футболці та джинсах з’являється у наметі, коли під гітару співають: «Хочеш, я твоїм кольором буду».
Співці — студенти, учасники програми «Державотворець» (стажування молоді в органах державної влади, ред.), вони і ставлять запитання Ситнику.
Починають з дитинства і мрій. Ситник розповідає — правознавство йому у школі в рідному селищі Компаніївка на Кіровоградщині викладав суддя. Інших фахівців не було. До 9 класу він правом не цікавився.
«Я чув, що є міліція, яка може приїхати, заарештувати, якщо хтось комусь морду набив, — розповідає він. — Цим знання в юриспруденції закінчувалися до дев’ятого класу».
Найбільше запитань — щодо новоухваленого закону про Вищий антикорупційний суд. Ситник розповідає — це лише малесенький крок, рушійна сила – за суспільством.
«Буквально 50-70 депутатів, які дійсно вважають, що Антикорупційний суд потрібен Україні, — каже він. — Але фактично, основна маса людей, які голосували, робили це виключно через пресинг».
Очільник НАБУ вважає — не можна випускати процес створення суду з-під контролю. Адже українська еліта все ще не усвідомлює важливості незаангажованого органу судової системи.
«Деякі депутати, не буду називати прізвища, підійшли після голосування зі словами: «Ти міг би подякувати, що ми проголосували», — згадує події у Раді.
Розказує Артем Ситник і історію створення НАБУ. Згадує, як удвох із заступником малювали на ватмані структуру бюро. Зараз, коли в відомстві працює близько 620-ти людей, попередня схема вже змінювалася кілька разів. Середній вік детектива НАБУ, каже Ситник, 27 років.
«Тому що люди, віком 30+, в основному не можуть пояснити свої статки, — пояснює він. — Прийшов один там із податкової служби, каже: «Я зараз переможу усю корупцію самостійно». Але купив минулого місяця дві автівки Range Rover. Питають: «Хто в тебе дружина?» Він каже: «Прокурор».
Серед розповідей про роботу Ситник наводить конкретні приклади та виключно позитивні результати діяльності бюро.
«Прибрали Насірова, і в достатньо відвертій розмові з керівником фінансової служби, я дізнався, що +140 мільярдів зайшло в бюджет, — каже Ситник. — Прибрали схему Онищенка разом з менеджментом Укргазвидобування — за 9 місяців +1 мільярд 300 мільйонів».
Як на працівників НАБУ, так і на усіх, хто залучається до процесу, постійно здійснюється тиск. Артем Ситник згадує справу «рюкзаків Авакова» — корупційну схему з закупки рюкзаків для МВС, розслідування якої закінчилося на початку квітня цього року.
«Приватний експерт давав оцінку цим рюкзакам щодо предметності вимог, прописаних в документації. Зараз щодо цього експерта відкрито кримінальне провадження, є спроби провести обшук. Фактично здійснюється постійний тиск на людину, яка просто пішла проти системи», — каже.
Незважаючи на невимушену атмосферу спілкування зі студентами та гостями парку корупції…
«Мені дуже комфортно вести бесіду з журналістами, з будь-якою аудиторією, тому що ми впевнені в своїх діях», — переконував Ситник на початку.
Як тільки час зустрічі спливає, Артем Ситник, тікає від журналістів. Водночас зупиняється для селфі зі студентами.
«Вибачте, у нас не брифінг», — перешкоджає журналістам з мікрофонами прес-секретарка очільника НАБУ.
Журналісти з камерами наздоганяють його, кричать запитання у спину. Двоє кореспондентів запевняють, що прес-служба обіцяла їм коментар. Незважаючи на це, Артем Ситник залишає територію Парку корупції.