«Громадське радио»
Плакат зі свастикою, німецькі мелодії, колючий дріт, активісти в одязі в’язнів і макет Цитаделі – таким перфоменсом розпочалася сесія Львівської міської ради. Перед Ратушею містяни і активісти вимагали, щоб депутати не дозволили збудувати багатоповерхівку на території колишнього концентраційного табору для військовополонених. 7 червня, тобто на попередній сесії, 46 депутатів проголосували за те, щоб віддати майже 4 гектари землі на Цитаделі в десятирічну оренду фірмі «Сучасне місто». В ухвалі зазначено, що компанія може звести там багатоквартирний будинок. Таке рішення викликало обурення львів’ян, серед яких і Андріан Мозола.
«Я вважаю, що це аморально – ставити будинок на місці масового вбивства і катування людей».
Після обурення містян мер наклав вето на рішення депутатів. На сайті міськради коментар мера. В ньому він зазначає: для нього ця ухвала стала несподіванкою, бо депутат вніс її з голосу. Хоч, зазвичай такі ухвали готують довго. Також голова додав, що ніякої житлової забудови на цьому місці бути не може. Втім, міський депутат Тарас Чолій впевнений: Андрій Садовий добре знав про постанову.
«Це питання виносили в переддень сесії на колегію. Прерогатива міського голови – це формування порядку денного і голова не повинен допустити в порядок денний питання, які є не допрацьованими, які містять ознаки порушень законодавства чи регламенту міської ради».
Чиновник говорить і про порушення пов’язані із проектом ухвали. Каже, її мали б оприлюднити за 10 днів до сесії, натомість показали у переддень засідання.
«Вона містила низку порушень закону, таких як постанова Кабміну від 2012 року про те, що ці землі входять в єдиний реєстр пам’яток національної спадщини. Рішення виконкому міської ради про те, що ці землі відносяться до земель історико-культурного призначення. Депутати не мали права згідно з цією ухвалою віддавати будь-кому землю в оренду без розроблення детального плану територій, або без зонування цього мікрорайону», – говорить Тарас Чолій.
А ні першого, ні другого наразі не зроблено. Депутати, які минулого разу голосували за ухвалу, кажуть не знали цього. Петро Адамик, голова фракції Блоку Петра Порошенка у міськраді, каже: не мав підстав не довіряти своєму однопартійцеві Григорію Козловському, який автор ухвали. Зазначимо, що Козловський відомий у Львові бізнесмен, власник кількох ресторанів й елітних готелів.
«Ми будемо чекати поки спеціалісти розберуться, що там може бути і будем рекомендувати своєму депутатові (Григорію Козловському – авт.), навіть не рекомендувати, бо він сам готовий діяти згідно чинного законодавства. Каже, якщо мені дозволять то я буду будувати, якщо не дозволять, то не буду будувати. Крапка. Зараз є різні версії: що там був «Шталаг», що там був концтабір. Але наскільки я пам’ятаю там колись була «Вока» – фірма, яка торгувала сантехнікою. Там стояли склади і ніхто їх не закривав», – сказав Петро Адамик.
На території Цитаделі дійсно є склади, гаражі і навіть ресторан. Після проголошення незалежності України місцева влада віддала ці землі корпорації Електрон й згодом почався містечковий переділ власності – каже голова обласного осередку Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Андрій Салюк. Чоловік переконаний: єдине, що повинно з’явитися на території колишніх фортифікаційних споруд – це меморіальний комплекс. Адже в час Другої світової війни тут розстрілювали й спалювали військовополонених ледь не з усіх європейських країн. Відповідно до Нюрнберзького трибуналу тут загинуло 142 тисячі людей – це більше ніж населення до прикладу Ужгорода.
«От ви собі уявляєте що дирекція «Аушвіцу» каже: територія табору занадто велика, давайте ми на половині збудуємо житловий комплекс? Чи якби у «Бухенвальді» зробили розважальний комплекс. Ця ідея забудувати цю територію вже була. У 2009 році виникла ідея збудувати готельно-розважальний комплекс на території «Цитаделі» Це мав бути будинок – готель на 12 поверхів з казино, з барами, ресторанами і ми тоді теж проводили подібні акції», – говорить Андрій Салюк.
Такої ж думки Мейлах Шейхед, директор Центру дослідження юдаїки.
«Ми проводили дослідження. Там кругом багато поховань. Там попіл спалених тіл, там мордували людей, вбивали їхній сенс життя. Там спеціально інфікували тифом полонених, були знущання, тортури. Не можливо навіть про це спокійно говорити», – говорить Мейлах Шейхед.
На цій сесії міськради ухвалу розглянули повторно. Депутати могли виступити проти вето мера, але не зробили цього. Тож, поки на території колишнього табору для військовополонених нічого не будуватимуть.
Ірина Саєвич, Львів, Громадське радіо