Шар пластику на річках Закарпаття інколи сягає 2 метрів (ФОТО)

Побороти сміттєвого монстра та стати екологічним лицарем пропонували у селі Квасово Берегівського району, де пройшов День Дунаю. З одного боку це свято, з іншого — серйозний проект, який звертає увагу на засмічені місцеві річки та інші водні артерії України.

Із сміттєвими заторами борються учні місцевої школи. Щоразу, як на річці Боржава утворюється такий затор, директорка школи Ольга Турані бере школярів і разом з ними на практиці з’ясовує, чим небезпечний пластик, викинутий у довкілля. Такі уроки учні дуже добре засвоюють.

«Затори такі, що можна пляшками перейти Боржаву, глибина якої десь 7-8 метрів. Сміття просто стікає все зверху», — розповідає директорка.

Забруднені річки — проблема не лише України. Нещодавно мікропластик знайшли на дні Чорного моря, а також в Антарктиді, розповідає експертка в міжнародній комісії захисту річки Дунай та організаторка свята Олена Марушевська.

Читайте також: Що з Чорним морем? Українські науковці представили результати масштабного дослідження

«Мене особисто вразило, що розмір острова, який знаходиться в Тихому океані, в 4 рази більший, ніж територія усієї України. Можете уявити, скільки того пластику і як це погано відобразиться на стані навколишнього середовища, на всіх тих китах, дельфінах. Усе це починається з нас, з маленьких річок. Чому ми говоримо про День Дунаю? Зараз ми на березі Боржави. Боржава впадає у Тису. Тиса — в Дунай. Дунай — в Чорне море, а Чорне море — у Тихий океан. І так виходить, що всі ми робимо внесок у забруднення», — зазначає Марушевська.

Поки ніхто не знає, що робити з мікропластиком, каже експертка. Його розмір — до 5 мм, а таке сміття не ловлять жодні очисні споруди. У результаті мікропластик стає «кормом» для птахів, риб та ссавців, які через це щороку гинуть тисячами. Починається все з пляшок та інших пластикових відходів, які вчасно не потрапили на переробку. У 2013 році, за словами Марушевської, були спроби визначити кількість сміття, що потрапляє у ріки Закарпаття. Через річку Латорицю під час паводку натягнули сітку. За 5 днів ми назбирали 10 вантажівок пластику.

«Сітка була настільки наповненою, що ми боялися, що вона відірветься і через кордон піде до словаків. Щороку Угорщина виставляє Україні штраф 30 тисяч євро за ті пляшки, які вона збирає у себе на території», — розповідає Марушевська.

Товщина шару таких пластикових заторів сягає 2 метрів, каже начальник Виноградівського міжрайонного управління водного господарства Станіслав  Коломис.

«По сміттю з пластикових пляшок, що збиралося в Угорщині, можна було ходити, тобто людина під нього не провалювалася», — говорить Коломис.

Читайте також: Як і навіщо у Хмельницькому встановлюють підземні контейнери для сміття?

Та не завжди величезна кількість пластику у річках — виключно провина місцевих мешканців. З багатьох гірських населених пунктах Закарпаття сміття ніхто не вивозить на утилізацію і люди викидають його у річки.

«Я спілкувався з деякими людьми, особливо на Міжгірщині. Людина зібрала один мішок, другий мішок, третій, п’ятий, шостий, а далі куди його нести? Хто його приїде забере? Та ніхто не приїде і не забере. І куди людина несе? Звичайно, це все сміття потрапляє у річку», — обурюється Коломис.

Читайте також: Чому ми досі не сортуємо сміття, незважаючи на закон?

Днями в Угорщині відбулося засідання, присвячене пластиковому забрудненню Дунаю.  Вирішували, як діяти у ситуації, що склалася. Україну представляла Олена Марушевська.

«Збирали всі країни і розбиралися з цифрами. То там не стояло питання, що Україна — погана. Це проблема всіх країн басейну Тиси. Сербія в такій же ситуації, як і ми. Коли була у Грузії, то на берег Чорного моря сміття викидає просто пластами. Вони тонни пластику прибирають зі свого берега. У нас на Чорному морі в Україні такого немає, але не тому, що ми хороші. Просто течія — від Чорного моря, а в них — до», — розповідає про засідання в Угорщині Марушевська.

Читайте також: Нідерландський винахідник створив систему, яка очистить океани від сміття (ВІДЕО)

Наразі Україна намагається реформами врятувати ситуацію — перейти басейнового принципу управління водними ресурсами.

«Раніше ми управляли водними ресурсами за адміністративно-територіальним принципом. Тобто є якась область, формується якийсь бюджет, і ці кошти направлялися на різні заходи. Хтось там будував очисні споруди, хтось розчистку робив, хтось — берегоукріплення, і ми отримували певний результат. Але одна область вище за течією має свою програму, трохи нижче — свою. Виходить так: одні очистили, ті нижчі забруднення випустили, і весь результат, всі вкладені кошти дорівнють нулю. Тому було ухвалено рішення, що ми виділяємо басейн річки, і ми, якщо оздоровлюємо, то оздоровлюємо всю річку», — пояснює заступник голови Державного агентства водних ресурсів України Павло Гвозденко.

Читайте також: Що заважає в Україні побудувати сміттєпереробні та сміттєспалювальні заводи?

Поки експерти і чиновники намагаються вирішити, як очистити річки, волонтери починають з малого — проводять екопросвітницькі заходи. Здебільшого — для дітей. Їм не тільки пояснюють важливість сортування сміття, а й закликають зменшити використання пластику, поліетилену та всього того, з чого складається «сміттєвй монстр».

Ольга Павлова, Ужгород, Громадське радіо.