Заява за підсумками 20-го саміту Україна-ЄС: про що домовилися Київ та Брюссель

У Брюсселі сьогодні, 9 липня, відбувся 20-ий саміт між Європейським Союзом та Україною. Президент Європейської Ради Дональд Туск, президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер і президент України Петро Порошенко за підсумками зустрічі зробили спільну заяву, яка є у розпорядженні Громадського радіо.

Угода про асоціацію

Лідери ЄС та України підтвердити “відданість ідеї зміцнення політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом, ґрунтуючись на Угоді про асоціацію та наших спільних цінностях демократії, верховенства права і прав людини”.

Лідери привітали збільшення двосторонніх торговельних потоків та впровадження безвізового режиму, що “сприяє поглибленню відносин між нашими суспільствами” та наголосили на спільній прихильності Східному партнерству. 

Європейські прагнення України

Лідери визнали європейські прагнення України та привітали її європейський вибір, як це зазначено в Угоді про асоціацію.

“Ми привітали результати, що їх вже було досягнуто у процесі реалізації Угоди про асоціацію, включаючи ГВЗВТ, та підтвердили наші зобов’язання ці зусилля пришвидшити. Ми привітали безперервну відданість України ідеї наближення свого законодавства до законодавства Європейського Союзу у рамках виконання Угоди про асоціацію та ГВЗВТ. Йдеться, зокрема, про сфери цифрового ринку, митної співпраці та енергетики для сприяння створенню робочих місць, економічному зростанню та подальшому полегшенню торгівлі“, – ідеться у заяві.

Реформи

Лідери ЄС заявили про широкомасштабний процес реформ, зокрема привітали реформи у сферах охорони здоров’я та пенсійного забезпечення, децентралізації та державного управління, а також у сфері державних закупівель і екологічних реформ.

ЄС вітає ухвалення законів про приватизацію державних підприємств та про національну безпеку, Енергетичної стратегії України на період до 2035 року. Окрім того, домовилися про співпрацю в галузі захисту довкілля, зокрема стосовно програми ЄС «Life+» і діяльності Європейської агенції з охорони навколишнього середовища. 

“Ми погодилися, що темп реформ слід зберігати, зокрема й протягом прийдешнього передвиборчого періоду”, – заявили лідери.

ЄС закликає продовжити та активізувати боротьбу проти корупції.

“Ми погодилися з тим, що важливим є продовження та активізація зусиль у здійсненні реформ, зокрема стосовно боротьби проти корупції; адже корупція серйозно турбує громадян України та представників бізнесу”, – заявили лідери.

Разом з тим лідери відзначили роботу, зокрема, Національного антикорупційного бюро.

Брюссель привітав ухвалення закону про Вищий антикорупційний суд.

“Ми привітали намір забезпечити повне функціонування суду до кінця року. Ми дійшли згоди щодо потреби подальшого зміцнення необхідної незалежності та повної ефективності всіх антикорупційних інституцій, які повинні вільно виконувати свою роботу”, – ідеться у заяві.

Разом з тим лідери ЄС закликали продовжувати реформування судової системи та судового процесу.

У спільній заяві йдеться про потребу “негайно створити ефективний механізм перевірки електронних декларацій статків і скасувати зобов’язання для громадських активістів подавати декларації майна“. 

Бізнес

Від України очікують поліпшення бізнесового та інвестиційного кліматів, а також на захист прав економічних операторів, включаючи права інтелектуальної власності, сферу географічних зазначень, послуг морських портів та поводження з економічними операторами у цих портах.

Україну закликали скасувати заходи що є “несумісними з положеннями Угоди про асоціацію/ГВЗВТ та іншими міжнародними торговельними зобов’язаннями”.

Лідери погодилися з потребою продовжувати реформи в енергетичному секторі, особливо щодо завершення реформи ринку газу та електроенергії, включаючи завершення процесу роз’єднання («анбандлінгу») видів бізнесу в енергетичній сфері.

У ЄС наголошують, що анбалдінг є необхідним для інтеграції українського енергетичного ринку з європейським.

ЄС підтверджує відданість ідеї підготувати інтеграцію ринку електроенергії України у відповідний європейський ринок, ґрунтуючись на угоді від 2017 року між відповідними операторами системи передачі.

“Ми підтвердили роль України як стратегічної країни для транзиту газу, що забезпечує доступні, безпечні та тривалі постачання до ЄС. У зв’язку із цим ми знову підтвердили нашу готовність бути залученими у тристоронній процес, що йому сприяла Європейська Комісія, з приводу договірно-правової бази із транзиту газу до Євросоюзу після 2019 року. Ми погодилися з потребою розвивати кращі та безпечніші транспортні зв’язки. Ми нагадали про важливість укладання Угоди про Спільний авіаційний простір у найкоротші терміни”, — ідеться у заяві.

Також ЄС підтверджує свою відданість ідеям плюралізму медіа.

Освіта

У ЄС також висловилися стосовно Закону України «Про освіту». Лідери погодилися з потребою гарантувати повагу до вже прав національних меншин, як це зазначено у Конвенціях ООН і Ради Європи та пов’язаних протоколах; забезпечити недискримінацію осіб, які належать до меншин, і повагу до розмаїття.

Україні рекомендують повністю втілити рекомендації, що містяться у висновках Венеціанської комісії №902/2017, при цьому підтримуючи ґрунтуючись діалог з нацменшинами, а також не розповсюджувати закон на приватні школи. 

Підтримка і допомога 

ЄС підтверджує свою безперервну підтримку реформаторських зусиль України, зокрема тих, що пов’язані з ефективним впровадженням реформ і політик.

“Ми привітали рішення ЄС надати Україні подальшу макрофінансову допомогу у розмірі до 1 млрд. євро задля підтримки економічної стабілізації країни; допомога залежить від прогресу у здійсненні реформ, особливо у сфері боротьби проти корупції. Ми погодилися активізувати зусилля щодо інвестицій у кваліфікацію людей за допомогою збільшення програм обміну та модернізації професійно-технічної освіти і навчально-тренувальної системи в Україні. Ми також погодилися поглибити нашу співпрацю із поліпшення енергоефективності у житлових будинках за допомогою нещодавно створеного Фонду енергоефективності та активізувати зусилля із впровадження Угоди про асоціацію”, — ідеться у заяві.

ЄС також нагадує про свою мету зміцнити інвестиційну підтримку через план зовнішніх інвестицій, що здатен мобілізувати та залучити кошти – у відповідності до встановлених умов.

Лідери також погодилися з важливістю співпраці у зміцненні кібербезпеки та чесності виборів, боротьбі проти гібридних загроз, зокрема дезінформації, та продовження зміцнення роботи над стратегічними комунікаціями.

“Ми визнали важливі ролі Консультативної місії ЄС (EUAM) і Групи підтримки України у Європейській Комісії, що допомагали у координації, плануванні та впровадженні підтримки ЄС та поширенні технічних знань. Ми також засвідчили чинний прогрес в імплементації Адміністративної угоди між Міністерством оборони України та Європейським оборонним агентством”, — ідеться у заяві. 

Донбас і Крим 

ЄС повторно наголосив на своїй підтримці та відданості незалежності України, її суверенітету та територіальній цілісності у кордонах, визнаних міжнародною спільнотою.

Разом з тим ЄС наголошує, що різко засуджує явні порушенння суверенітету та територіальної цілісності України внаслідок агресії російських збройних сил, що триває від лютого 2014 року.

“Ми продовжуємо засуджувати незаконну анексію Криму та Севастополя з боку Російської Федерації; засуджуємо проведення російських виборів на незаконно анексованому півострові та погіршення ситуації з правами людини на цій території. Ми також засуджуємо побудову мосту через Керченську протоку без згоди України, а також подальшу мілітаризацію півострова та Чорного і Азовського морів”, — ідеться у заяві.

У ЄС “рішуче налаштовані повною мірою дотримуватися своєї політики невизнання, зокрема за допомогою накладання обмежувальних заходів”.

Лідери наголошують, що закликали Росію відкрити доступ міжнародним організаціям та правозахисникам до територій, які сьогодні не контролюються українською владою, зокрема на Кримському півострові, і шанувати принципи міжнародного гуманітарного права.

“Ми закликали до негайного звільнення всіх незаконно утримуваних та ув’язнених українських громадян на кримському півострові та в Росії (зокрема, кримськотатарських активістів), а також Олега Сенцова, Володимира Балуха, Олександра Кольченка, Станіслава Клиха, Олександра Шумкова, Романа Сущенка. Україна презентувала свої зусилля, що їх вона докладає на міжнародних майданчиках стосовно наслідків незаконної анексії Криму та Севастополя”, — ідеться у заяві.   

ЄС засуджує продовження насильницьких дій у деяких районах Донецької та Луганської областей і вважає їх величезним тягарем для мирного населення та плачевними наслідками для прав людини.

Лідери “якнайрішучіше” засуджують продовження хаотичних обстрілів житлових районів та критично важливої цивільної інфраструктури.

“Ми знову наголосили на нашій повній підтримці зусиль Нормандського формату, ОБСЄ та Тристоронньої контактної групи, націлених на стале та мирне вирішення цього конфлікту за допомогою повного виконання Мінських угод усіма сторонами. Ми також наголосили на відповідальності, що її в цьому контексті несе Російська Федерація”, — ідеиться у заяві.

ЄС наголошує на негайній потребі забезпечити повне шанування мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ (СММ), зокрема щодо безперешкодного, безпечного та безумовного доступу до всієї території України, зокрема територій на українсько-російському кордоні та на Кримському півострові.

Подолання наслідків конфлікту сході України

Лідери погоджуються, що Україна потребує створення національного центру розмінування, аби ефективно відповідати на проблему мін та військових снарядів, які не вибухнули, на територіях, яких торкнувся конфлікт.

“ЄС оголосив, що надаватиме подальшу допомогу: 16 мільйонів євро на роботу Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ та близько 4 мільйонів євро для зміцнення стійкості громад, що перебувають у зоні конфлікту, та для реінтеграції ветеранів конфлікту”, — ідеться у заяві.

У ЄС нагадали, що нещодавно знову продовжили свої економічні санкції проти Росії, тривалість яких залишається чітко прив’язаною до повного виконання Мінських угод. 

ЄС закликали надати спостерігачам Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ (СММ) безперешкодний, безпечний та безумовний доступ до всієї території України, зокрема територій на українсько-російському кордоні та на Кримському півострові.

На думку лідерів, Україні потрібен національний центр розмінування, аби ефективно відповідати на проблему мін та військових снарядів, які не вибухнули, на територіях, яких торкнувся конфлікт.

“ЄС оголосив, що надаватиме подальшу допомогу: 16 мільйонів євро на роботу Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ та близько 4 мільйонів євро для зміцнення стійкості громад, що перебувають у зоні конфлікту, та для реінтеграції ветеранів конфлікту”, — ідеться у заяві. 

ЄС готовий надати підтримку найбільш вразливим особам на сході України, включаючи переселенців. Брюссель закликає полегшити доступ та рух людей та гуманітарних товарів уздовж усієї лінії розмежування, а також забезпечити права громадянина України для тих українців, які проживають на території, тимчасово непідконтрольній Україні. 

Євросоюз виголосив свою готовність долучитися до відбудови Донбасу, коли ситуація це дозволить.

Лідери заявили, що вітають чинні ініціативи, включаючи висловлені країнами-членами, що покликані надати цільову допомогу містам та районам, що знаходяться у зоні, ураженій конфліктом.

Розслідування МН17

Лідери згадали збиття рейсу МН17, ушанували пам’ять жертв та виголосили сподівання щодо ефективного притягнення до відповідальності усіх причетних до цієї трагедії, а також закликали Російську Федерацію визнати свою відповідальність та повністю співпрацювати з усіма спробами встановити тих, хто відповідальний за цю трагедію.