Чому вчать у таборі “Джерела толерантності” і як до нього потрапити? (ФОТО)

Посеред Карпат у селищі Славське грає український, а потім — єврейський гімн. Діти проносять національні прапори. Так у таборі “Джерела толерантності” розпочався ще один день. Тут відпочиває 108 дітей з усієї України. Серед них не тільки етнічні українці, а й представники нацменшин. У цьому — основна ідея табору. Кожен день має свою програму і присвячений певній етнічній спільноті. Тематика днів обирається в залежності від того, представники якого етносу присутні серед дітей. 

Директорка табору “Джерела толерантності” Тетяна Мураткіна говорить, що табір проводиться уже 25 рік поспіль і є соціальним: батьки оплачують тільки частину вартості путівки.

“Ця ідея виникла у Йосифа Зісельса. Він — віце-президент Конгресу національних громад України. І от у нього виникла така ідея для формування громадянського суспільства. Щоб всі етнічні спільноти були включені. Щоб вони були толерантними і щоб розуміли, яке суспільство ми творимо”, — зазначила Тетяна Мураткіна. 

У програмі: активні ігри, плавання, майстер-класи, лекції, інтелектуальні заходи. Все побудовано через призму культури тієї громади, день якої відзначають у таборі. Таким чином, за словами тренерки Ганни Терзівець, діти дізнаються багато про інші культури, їх представників і у ненав’язливій формі вчаться толерантності. Ганна Терзівець — етнічна болгарка. Працює у цьому таборі тренером з 2002 року. 

“Декотрі навіть не знають, що… Та-а-ак? В Україні є болгари? А є кримські татари? А навіщо? А як? А чому? Тобто діти цього не знають і за декілька днів дізнаються дуже багато нової інформації. І вони повертаються додому інформаційно багатими. По-друге, емоції. Вони за один день вивчають пісню на іноземній мові. Це нереально в інших умовах. Вони вчаться танцювати танки. Вони увечері все це танцюють. Емоційно це роблять, радіють цьому і це прекрасно. Такого нема ніде”, говорить Ганна Терзівець.

Щодня у таборі проводиться година громад. Представники етнічних спільнот збираються разом, спілкуються своєю мовою і готуються до дня своєї культури. Тренер Владислав Сасін представляє польську спільноту. Пояснює: години громад — дуже важливі для дітей. Вони дають можливість, перебуваючи у загальному контексті, усвідомити власну національну ідентичність.

“З дітками, які представляють польську громаду, ми готуємося до 10 числа, коли у нас буде польський день. І ми протягом цих днів допомагаємо їм дізнатися про польську громаду, польську історію, взаємодію поляків та українців. І, знову ж таки, пояснюємо їм те, що, будучи етнічно поляками, вони в своїй ролі мають бути українцями”, — розказав “Громадському радіо” Владислав Сасін.

Для того, щоб потрапити до “Джерел толерантості” дитина повинна подати заявку і виконати конкурсне завдання. Це може бути письмовий твір про свого улюбленого письменника, представника етнічної спільноти, або ж опис архітектурної споруди, пам’ятника тощо. Про те, як потрапила до табору, розповіла десятирічна киянка Марія Кальганкіна. Вона не приховує свого захвату від того, що впоралася із завданням і стала однією зі 108 дітей, які потрапили до молодшої зміни.

“Я була тут минулого року, і мені сподобалося. А цього року мені сподобалося ще більше. Більше всього мені подобається єврейський день. Дуже подобається. Ми будемо танці круті танцювати. Ще будемо співати “Хава нагіла”. І ще щось буде. Взагалі весь табір дуже класний. А ще ми поїдемо до Львова”, — розповіла Марія Кальганкіна.

Тренери для роботи з дітьми теж обираються на конкурсній основі. Після відбору проходять неформальне навчання. Декотрі з них свого часу були дітьми, які відпочивали у “Джерелах толерантності”, а це, за словами директорки табору Тетяни Мураткіної, дає можливість поглянути на свою діяльність та потреби дітей так би мовити зсередини. Тетяна розповіла, що на старшу зміну до них приїдуть підлітки з окупованого Криму.

“Зараз діє молодша зміна “Джерел толерантності” для дітей 8-12 років. Вони є представниками 12 етнічних спільнот України. А на старшій зміні, яка буде проходити наприкінці липня початку серпня нам вдалося запросити і вивезти дітей із самого Криму. Це — кримські татари. Їх буде 25 дітей із супроводом. Тому ми очікуємо на яскравий, феєричний кримсько-татарський день”, — говорить Тетяна Мураткіна.

У перший день і таборі діти беруть участь в опитуванні. В останній — теж. Таким чином тренери з’ясовують, як після табору змінилося уявлення дітей про представників різних етнічних груп. До речі, після відпочинку зв’язок з тренерами не припиняється. Діти отримують повідомлення електронною поштою. У разі потреби — звертаються до тренерів. У декотрих містах діють “Клуби толерантності”. Сюди діти можуть приходити із своїми проблемами, питаннями або просто для спілкування. Наразі в Україні такі клуби діють у Києві, Чернівцях, Луцьку, Хмельницькому, Кропивницькому та Львові.

Ольга Павлова, Ужгород, Громадське радіо