Перший день саміту НАТО: топ-6 головних подій

У Брюсселі завершився перший день саміту країн-членів НАТО. Громадське радіо коротко розповідає про те, чим закінчилась суперечка президента США Дональда Трампа і генсека НАТО Йенса Столтенберга, про що домовилися країни-члени альянсу і чи йшлося на саміті про Україну.

«Гібридна війна Росії проти всього світу і анексія Криму – не аргумент для ізоляції Росії»

Генсек НАТО Йенс Столтенберг, виступаючи на конференції в сфері безпеки НАТО, заявив, що країнам НАТО варто продовжувати діалог з Росією попри те, що Росія анексувала Крим і веде гібридну війну проти всього світу.

«Ми не приймаємо незаконну анексію Криму, ми не приймаємо пропаганду, ми не приймаємо методи, які застосовує Росія. Ми бачили це в Солсбері, ми бачили багато прикладів, але ми це не приймаємо. Водночас, для мене це не є аргументом для ізоляції Росії або припинення ведення розмови з Росією. Я думаю, що, коли зберігається високе напруження, говорити з Росією навіть ще важливіше», – заявив Столтенберг. 

За підсумками першого дня саміту НАТО ухвалила декларацію, у якій заявила, що агресивні дії Росії підривають євроатлантичну безпеку. Країни-члени НАТО також підкреслили, що останні дії Росії зробили світ менш стабільним і передбачуваним.

Водночас, в організації наголосили на тому, що не прагнуть до конфронтації з РФ, а налаштовані на діалог з Москвою.

Nord Stream 2

Саміт НАТО в Брюсселі почався з суперечки про будівництво газопроводу «Північний потік-2». Президент США Дональд Трамп виступив з різкою критикою позиції Німеччини, яка підтримала будівництво газопроводу. 

За його словами, Німеччина повністю перебуває під контролем і в полоні Росії, платить Росії мільярди доларів за газ, і це в той час як «США захищають Німеччину».

«Ми повинні захищатися від Росії, а Німеччина платить мільярди і мільярди доларів на рік Росії… США захищають Німеччину, ми Захищаємо Францію, ми захищаємо кожного. Ми повинні зробити щось. Ми не можемо примиритися з цим. Це неприйнятно, вони платять мільярди Росії, а ми повинні захищати їх», – зазначив Трамп.

Канцлерка Німеччини Ангела Меркель у відповідь на критику з боку Трампа заявила, що її країна є незалежною у своєму політичному виборі. Міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас підкреслив, що Німеччина – не заручниця – ні Москви, ні Вашингтона.

За кілька годин після того, як Дональд Трамп розкритикував політику Ангели Меркель, вони провели у Брюсселі двосторонню зустріч.

За її підсумками Трамп заявив, що він висловив свою стурбованість з приводу газопроводу «Північний потік – 2».  У свою чергу, Меркель заявила, що Німеччина і США – партнери, які повинні продовжити співпрацю і в майбутньому.

Фінансування НАТО

Президент США Дональд Трамп на саміті у Брюсселі розкритикував Німеччину за недостатній, на його думку, вклад у фінансування НАТО.

«Німеччина вкладає в НАТО трохи більше 1% (від ВВП країни, – ред), в той час як фактичний внесок США – 4,2% ВВП…. Німеччина – багата країна (…) вони можуть збільшити внесок негайно, хоч завтра, і не буде ніяких проблем», – заявив він.

Голова МЗС Німеччини Хайко Маас повідомив журналістам, що Берлін планує до 2024 року збільшити витрати на оборону на 80%.

Виділяти 2% ВВП на утримання НАТО члени альянсу вирішили на саміті в Уельсі в 2014 році. Показник у 2% — це мета НАТО до 2024 року.  За оцінками НАТО, лише 15 з 29 країн альянсу будуть до 2024 року витрачати 2% ВВП на утримання альянсу. Зараз таких країн вісім.

Попри те, що зараз не усі країни-члени НАТО витрачають на оборону 2% ВВП, Трамп запропонував їм витрачати на утримання альянсу 4% ВВП. При цьому, до якого часу країни, на думку Трампа, повинні збільшити фінансування, не уточнюється. 

Чи йшлося на саміті про Україну?

У декларації, ухваленій за підсумками першого дня саміту, НАТО підтвердила прагнення України до членства в альянсі.

«Ми твердо переконані в тому, що Україна має право самостійно вирішувати власне майбутнє та зовнішньополітичний курс без втручання ззовні. Зважаючи на прагнення України до членства в НАТО, ми дотримуємося наших рішень на Бухарестському саміті та на наступних самітах» — сказано у документі.

Згідно зі згаданим рішенням Бухарестського саміту НАТО, Україна та Грузія «одного дня стануть членами Альянсу».

В декларації країни НАТО заявляють, що не визнавали і не визнаватимуть анексії українського півострова Крим Російською Федерацією. Також в документі країни НАТО закликали Росію вивести війська з трьох країн – України, Грузії та Молдови. 

Македонія на крок ближче до членства в НАТО

НАТО офіційно запропонувала Македонії почати переговори про вступ до альянсу. Але процес може завершитися тільки в разі офіційного перейменування країни в Північну Македонію.

«Вирішення проблеми з назвою — умова успішного завершення процесу вступу», — заявили в організації.

Як відомо, Македонія підписала з Грецією угоду про перейменування. Згідно з документом, колишня югославська республіка стає Республікою Північна Македонія. Нову назву країни ще повинні підтримати громадяни Македонії на референдумі, який відбудеться восени. 

План “Чотири тридцятки”    

Лідери країн НАТО затвердили нову ініціативу “Чотири тридцятки”. Вона передбачає, що до 2020 року альянс створить 30 механізованих батальйонів, 30 повітряних ескадрилів та 30 бойових суден, готових до використання протягом 30 днів або менше.

Раніше країни НАТО затвердили рішення про розміщення двох нових командних центрів у США та Німеччині. Також північноатлантичний альянс вже збільшив присутність своїх сил в Польщі та країнах Балтії.