ОБСЄ: Повне розмінування можливе після закінчення бойових дій, але починати треба сьогодні

На п’ятий рік бойових дій на сході України досі не ухвалена програма розмінування територій. У 2014 році планували звільнити від мін 7 тисяч км кв. За даними Міністерства оборони, з того часу розмінували 3,7% потенційно небезпечної території. Цього року оборонне відомство визначило понад 100 ділянок для розмінування у Слов’янському районі поблизу Сватового та Маріуполя.

Проблеми розмінування обговорювали у Маріуполі 11 червня. За круглий стіл сіли представники населених пунктів, які страждають від обстрілів, військових, рятувальників, громадських та міжнародних організацій. Як вирішувати цю проблему, найкраще знають місцеві лідери, вважає технічний радник з питань протимінної діяльності ОБСЄ Мільєнко Вахтаріч.

«Дуже важливо почути людей, які зіштовхнулися з цією проблемою тут на місцях, для того, щоб закон, який створюють у Києві, не був далекий від їхніх проблем», — зазначає Вахтаріч.

Ухвалені на початку війни плани про розмінування 7 тисяч км кв. сьогодні треба переглянути, каже офіцер управління екологічної безпеки та протимінної діяльності Міноборони Євген Зубаревський.

«Ці 7 тисяч км кв. будуть довго в нас проходити, тому що включають у себе ділянку, яка проходить вздовж лінії розмежування, що постійно під обстрілами, під загрозою диверсійно-розвідувальних груп окупаційних сил, постійно з’являються нові мінні поля», — зазначає Зубаревський.

Одна з проблем — не всі населені пункти мають розпізнавальні знаки, які позначають заміновані території. Найчастіше забувають позначити маленькі села, каже керівниця «Центру соціальної адаптації постраждалих під час проведення АТО» Марина Пугачова.

«На жаль, звертають увагу на ті населені пункти, де проживає щонайменше 3 тисяч чоловік, а є ж маленькі населені пункти», — відзначає Пугачова.

В ОБСЄ звертають увагу України на досвід інших країн. Наприклад, у Хорватії розмінування стало можливим лише після закінчення війни за незалежність у 1995 році. Підготовку ж до цього процесу почали ще до того, розповідає Вахтаріч.

«У нас була схожа ситуація в Хорватії, коли були підозри щодо замінювання 14 тисяч км кв. У результаті збору інформації за 2 роки ця територія скоротилася до 4 тисяч км кв.», — зазначає Вахтаріч.

Міноборони обіцяє врахувати це обговорення, коли створюватиме систему розмінування. Поки що ці спроби були безуспішні. У 2016 році у Верховній раді зареєстрували проект закону про протимінну діяльність. Пізніше його зняли з розгляду. З того часу проект у процесі обговоренням.

Вікторія Савіцька, Маріуполь, Громадське радіо.