Ольга Павлова
Денис Блажевич разом з батьками переїхав з Донецька до Ужгорода на початку 2015 року, коли йому було 10. У квітні 2018-го отримав паспорт. Однак у документі не вказали місце реєстрації. Батько юнака Костянтин Блажевич вважає це серйозною проблемою і порушенням прав сина.
“Цього року моя дитина отримувала паспорт і, безпосередньо, отримала ID-картку з листком формату А4, в якому не вказано місце реєстрації. Хоча у мене є документ, який підтверджує, що дитина зареєстрована у Донецьку”, — обурюється Костянтин Блажевич.
Чому батьки хочуть зареєструвати дітей на окупованих територіях?
Блажевич — керівник громадської організації «Закарпаття-Донбас», яка допомагає переселенцям. Його син не єдиний, у кого така ж проблема.
Маючи житло на окупованих територіях, батьки хотіли б зареєструвати дітей за колишнім місцем проживання. Причин цьому є кілька: хтось у майбутньому прагне повернутися, хтось фізично не має на Закарпатті власного житла, за яким можна було б зареєструвати дитину. Інколи від того, яким є місце реєстрації, залежить ще й особиста безпека.
Читайте також: Реформа інституту «прописки» може зайняти два роки, – правозахисниця
“Деякі люди все ж таки хочуть мати реєстрацію дітей там, де вони прописані, де вони мешкають. Окрім того, якщо вони захочуть поїхати на ту територію, то, якщо дитина, а особливо хлопчик, буде мати закарпатську реєстрацію, то це може бути для нього небезпечно. Тобто чого він їде на ту територію?”, — каже радниця Міністерства соціальної політики з питань внутрішньо переміщених осіб на Закарпатті Анжела Бабкіна.
Діти, котрі «зависли у повітрі»
У квітні 2016 року Рада ухвалила закон, який передав повноваження у сфері реєстрації місця проживання та, відповідно, зняття з реєстрації місцевій владі, а саме виконавчому органу сільської, селищної або міської ради. Бабкіна пояснює, що через це діти переселенців «зависли у повітрі», адже про них законотворці забули.
“Чому так сталося? Тому що Державна міграційна служба за своїми новими законодавчими нормативними актами цього не робить, як це робила раніше. Зараз це покладено на територіальні громади, а територіальна громада Ужгорода не може зробити дитині ВПО, скажімо, реєстрації у місті Донецьк, чи Луганськ, чи в Криму. Тому що вона може тільки реєструвати мешканців територіальної громади Ужгорода”, — пояснює Бабкіна.
На недосконалості законодавства наголошує і начальник відділу реєстрації місця проживання Ужгородської міськради Володимир Кравчук. У законодавстві немає окремих роз’яснень про реєстрацію місця проживання переселенців.
Змінити закон
Єдиний вихід із цієї ситуації з дітьми-переселенцями — зміни у законодавстві, переконаний директор Ужгородського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Михайло Давиденко.
Поки представники ГО «Закарпаття — Донбас» планують писати звернення до народних депутатів, правники готові відстоювати інтереси переселенців у суді.
“Будь-яка людина має право десь бути зареєстрованою. І, напевно, не вина цих людей, що вони не мають тієї реєстрації там, де вони проживали — у Донецькій області, Луганській області, Автономній республіці Крим. Це питання вимагає законодавчого врегулювання. Уже пройшло 4 роки, а питання не вирішено. Тому навіть через суди необхідно відстоювати інтереси цих людей”, — вважає Давиденко.
Читайте також: Як отримати довідку переселенця без прописки на території АТО або Криму
Активісти попереджають, що діти, котрі мають паспорт без місця реєстрації, ставши повнолітніми, не зможуть голосувати на виборах. Якщо хтось із батьків загине, вони не успадкують майно на окупованій території. Переселенці без місця реєстрації у майбутньому не зможуть зареєструвати власних дітей. Аби уникнути таких ситуацій, представники ГО “Закарпаття – Донбас” розпочали активну адвокаційну кампанію. Вони сподіваються, що цю ініціативу підтримають й у інших областях України.
Ольга Павлова, Ужгород, Громадське радіо.