На 21-ий саміт Україна-Європейський союз через рік можуть приїхати геть інші політики, ніж цьогоріч, адже Київ і Брюссель готуються до виборів. У жовтні 2019 року українці обиратимуть Раду, а у березні – президента. Вибори до Європейського парламенту пройдуть у травні 2019 року. Тож ювілейний 20-ий саміт 9 липня зафіксував той етап відносин, на якому зараз перебувають українська влада та європейські лідери. Спільна декларація за його підсумками свідчить, що на відміну від двох попередніх років, коли заяви не було, розбіжностей все менше.
«Макрофін»: коли і на яких умовах
Європейський союз виділив Україні 1 млрд євро кредиту макрофінансової допомоги. На яких умовах їх отримає Київ – предмет переговорів. Дедлайн виконання умов – березень 2019 року. Тоді закінчується кредитна програма від МВФ, до якої прив’язаний транш ЄС. До того часу Україна має виконати всі умови, аби отримати наступний транш.
Частину попереднього траншу у 600 млн доларів Україна втратила, бо не виконала чотири із 21 попередньої вимоги – скасування мораторію на експорт лісу-кругляка до ЄС, запровадження автоматичної системи перевірки е-декларацій, створення кредитного реєстру у НБУ та реєстру власності компаній.
Умови отримання цього «макрофіну» зафіксують у меморандумі про взаєморозуміння. Імовірний час підписання – вересень, розповів журналістам у Брюсселі віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс. Про вересень говорив на прес-конференції і президент Петро Порошенко. Після того, як Рада ратифікує кредитний договір, Україна отримає першу половину траншу.
За словами Домбровскіса, умовами меморандуму можуть стати боротьба з корупцією, модернізація державного управління, реформи у соціальній сфері. ЄС, імовірно, буде наполягати на скасуванні е-декларацій для активістів та створенні ефективного механізму для перевірки декларацій.
«Північний потік-2»: бути чи не бути
У спільній заяві за підсумками саміту ЄС назвав Україну стратегічним транзитером газу на фоні суперечок щодо будівництва газопроводу “Північний потік-2”. Росія має намір побудувати газопровід до Німеччини в обхід України. Назву самого потоку у заяву не внесли. Українська влада розуміла, що на це не погодяться усі 28 країн-членів, розповів посол України в королівстві Бельгія, представник України при ЄС Микола Точицький.
Німеччина, Швеція і Фінляндія уже дали згоду на будівництво російського «Північного потоку-2». Останнє слово за Данією. Шанси того, що Копенгаген дасть дозвіл, 50/50, розповів на умовах анонімності європейський чиновник.
«Ми — Європейський союз, і повинні почути думку всіх країн-членів. Деякі з наших країн-членів бачать економічний прибуток у цьому проекті. Данія дуже не задоволена тим, що їй доводиться бути у такій позиції. На неї тиснуть з обох боків. Більшість політиків у Данії проти «Північного потоку 2» і, можливо, більшість населення так само, знаючи ситуацію, але це ще не обов“язково означає, що відповідь Данії буде «ні». Я б не хотів спекулювати. Обидва варіанти можливі, — 50/50», — зазначив чиновник.
Українська влада неодноразово закликала ЄС не погоджувати будівництво. На саміті Україна-ЄС Порошенко зазначив, що вважає проект не економічним, а політичним.
«Це може повністю перекреслити усю газову незалежність Європи, і це все для того, щоб Європа стала більш залежною у газовій сфері від Москви та РФ. Ось чому ми робимо все можливе, щоб зупинити цей російський геополітичний проект. І я абсолютно вірю в нашу перемогу», – заявив Порошенко.
Чотири чи три союзи?
У листопаді минулого року під час участі у саміті «Східне партнерство» президент Петро Порошенко заявив, що Україна розраховує на чотири союзи з ЄС — енергетичний, цифровий, митний та на асоціацію з Шенгенською зоною.
ЄС має дещо інше бачення: спочатку виконана Угода про асоціацію, а потім – наступні рівні інтеграції, пояснив речник представництва ЄС в Україні Давід Стулік.
«Частина положень стосується енергетики, цифрового ринку, митного співробітництва. Коли ми виконаємо положення Угоди про асоціацію, тоді ми можемо дивитися, яким чином ще більш і глибше інтегрувати України у руки ЄС», – зазначив Давід Стулік.
Разом з тим Україна та ЄС і далі працюють на різних рівнях у різних секторах, додав Стулік.
«Саміт дав ще більше політичного благословення, дав добро, щоб таке далі пішло», – відзначив прес-аташе.
Переговори щодо глибшої інтеграції України хоча й тривають, однак зараз доцільніше говорити про перспективу трьох союзів, зазначив європейський чиновник на умовах анонімності.
«Ми продовжуємо працювати над бажанням України стати частиною Союзу у таких сферах як енергетична, цифрова, митна. Шенген, я думаю, не на порядку денному, оскільки зараз у нас є Румунія і Болгарія, які стають членами Шенгенської зони», – зазначив чиновник.
Це підтверджує і спільна заява за підсумками саміту, де про Шенген не згадується.
«Ми привітали безперервну відданість України ідеї наближення свого законодавства до законодавства Європейського Союзу у рамках виконання Угоди про асоціацію та ГВЗВТ. Йдеться, зокрема, про сфери цифрового ринку, митної співпраці та енергетики для сприяння створенню робочих місць, економічному зростанню та подальшому полегшенню торгівлі», — відзначили 9 липня у спільній заяві заяві.
Чому ЄС хвалить українську владу?
Цьогорічний саміт Україна-ЄС, принаймні його публічна сторона, був теплою ванною для української влади. У декларації за підсумками саміту відзначається «широкомасштабний процес реформ». Та і на прес-конференції європейські лідери не скупилися на похвалу.
«Європейський Союз визнає той серйозний поступ, що його Україна здійснила у процесі впровадження реформ. Минулого року українська влада зініціювала низку реформ, зокрема реформу пенсійної сфери та охорони здоров’я, які будуть складними у короткостроковій перспективі, але у довгостроковій перспективі зроблять Україну сильнішою», – заявив голова Європейської ради Дональд Туск.
Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер навіть сказав, що не може назвати Україну корумпованою країною.
«Завдяки лідерству українського президента ми набагато далі просунулися в процесі реформ, ніж за останні 20 років. Звісно, це заслуга українських людей, українського народу, насамперед великої нації, яка розуміє важливість вирішення своєї долі власними силами», – вважає Юнкер.
ЄС хвалить Україну, бо зовні бачить багато позитивних зрушень, каже Стулік.
«Зроблено більше, ніж за 26 років української незалежності, і це саме за часів уряду Яценюка і Гройсмана і за часів президентства Порошенка. Це треба відзначити, що такий прогрес є. Не можна тільки оперувати у категоріях чорно-біле: є перемога – є зрада. Одночасно ми додаємо, що треба робити більше у певних галузях – енергетика, боротьба з корупцією. У нас є очікування, що реформи у сфері децентралізації, охорони здоров’я будуть продовжені», – сказав Стулік.
На питання, чи може ЄС хвалити Київ через побоювання, що на наступних українських виборах виграють популісти, Стулік відповідає заперечно.
«З виборами це не пов’язано, бо ЄС нікого не буде підтримувати на виборах. Для нас дуже важливо, щоб під час виборчої реформи не зупинялися реформи, щоб українська влада, український парламент надалі схвалювали інші необхідні закони. Треба виконувати Угоду про асоціацію, і цього ми очікуємо від будь-кого, хто буде при владі», – зазначив Стулік.