«Встановлено та ідентифіковано треба не розривати»: дворіччя вбивства Павла Шеремета

«Встановлено та ідентифіковано треба не розривати»: дворіччя вбивства Павла Шеремета

«Язык — это не все, когда мы говорим о любви к родине».

Так говорив в ефірі Громадського радіо Павло Шеремет два роки тому, увечері 19 липня. А вже наступного ранку автівка, в якій він їхав, вибухнула на перехресті вулиць Івана Франка та Богдана Хмельницького в Києві. За два роки після загибелі журналіста Павла Шеремета на цьому ж місці збираються десятки колег, вишиковують штативи камер.

Акція пам’яті — одночасно акція протесту. Колеги Павла з видання «Українська правда» роздають плакатики «2 роки. Вбивці досі не знайдені», квіти покладають журналісти у футболках «Хто вбив Павла?».

29 медійних та правозахисних організацій сьогодні опублікували спільну заяву, у якій вимагають від правоохоронців публічного звіту про хід розслідування вбивства.

Про це говорять і на акції пам’яті. Шеф-редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва наголошує, що серед вимог журналістів є і парламентські слухання, і перекваліфікація справи з убивства на теракт.

«Вчора, коли ми запитали міністра внутрішніх справ (Арсена Авакова, ред.) про те, чи будуть якісь результати, чи буде якийсь коментар, — розказує Севгіль Мусаєва, — він сказав, що справи не розкриваються до якоїсь дати та що нам потрібно перестати спекулювати на цьому питанні».

Нацполіція та СБУ називають чотири версії, над якими зараз працює слідство. Це професійна діяльність Павла Шеремета, особисті конфлікти, дестабілізація ситуації в Україні і помилка об’єктом. Помилку об’єктом розглядають тому, що автівка, яка вибухнула, належала редакторці «УП» Олені Притулі.

Власне розслідування провели і журналісти «Слідства.Info» разом з OCCRP. Фільм за мотивами розслідування, «Вбивство Павла», отримав нагороду Investigative Reporters and Editors Award. Таку ж має серія матеріалів The New York Times про домагання в Голлівуді. Автори фільму «Вбивство Павла» показали записи камер відеоспостереження та поспілкувалися з колегами, каже співавторка розслідування Анна Бабинець.

«Всі колеги Павла кажуть, що він не працював ні над чим суттєвим та резонансним, що могло б це спричинити, — розказує Анна Бабинець. — Але неможливо це встановити ніяким іншим способом, ніж перевірити його комп’ютер, а він згорів у машині. Може у нього й був матеріал, про який ніхто не знав, але його просто не змогли знайти».

Журналісти-розслідувачі зійшлися на найвірогіднішій версії мотиву вбивства — професійна діяльність Павла Шеремета.

«Незадовго до цього «Українській правді» повідомляли, що за ними стежать, що їхнє спілкування відстежують», — пояснює Бабинець.

Перевіряли вони і так званий «російський слід». Адже однією з причин складності ведення розслідування правоохоронці називають те, що Павло Шеремет — громадянин Росії. За два-три тижні до загибелі він їздив до РФ на зустріч з Олександром Клименком, колишнім міністром доходів і зборів України, який переховується в Москві. Анна Бабинець каже — Шеремет працював на «Радіо Вєсті», у той час там були редакційні проблеми.

«Оскільки Клименко — власник «Радіо Вєсті», — каже Анна Бабинець, — Павло, нібито, від імені колективу намагався чи владнати ситуацію, чи пояснити, що тут (в редакції, ред.) відбувається».

Закликати українську владу створювати безпечне середовище для журналістської діяльності та покласти квіти сьогодні прийшла і пані посол США Марі Йованович.

Читайте також: Убезпечитися від злочинів, на кшталт вбивства Шеремета, нашим журналістам неможливо, — Тетяна Попова

«Важливо, щоб українські органи влади оживили розслідування того, що сталося два роки тому, — каже Марі Йованович. — Я думаю, українці та Павло Шеремет заслуговують знати, що трапилося насправді».

Востаннє публічний звіт про хід розслідування був півтора роки тому, у лютому 2017-го. У вересні минулого року усі судові рішення у справі засекретили. Головне слідче управління Нацполіції мотивувало це необхідністю убезпечити життя людей, що залучені до провадження.

Генпрокуратура процесуально керує провадженням. Речник ГПУ Андрій Лисенко каже —  є результати, про які слідчі Нацполіції прокурорам не повідомляють. Тому невідомо, коли оприлюднять попередні результати розслідування. Імовірно, проводитимуться подальші експертизи, припускає Лисенко. Серед експертів є і працівники ФБР.

«На сьогоднішній день слідчими міжвідомчої слідчо-оперативної групи, в яку входять представники Нацполіції та СБУ, проведено понад 20 різноманітних експертиз, — розповідає Лисенко. — Деякі експертизи ще тривають».

Сьогодні під час брифінгу в Одесі перший заступник голови Нацполіції В’ячеслав Аброськін заявив, що слідство «встановило особу, яка може бути причетна до вбивства журналіста Павла Шеремета, але поки її не ідентифікувало». Заступник голови прес-служби Нацполіції Микола Гулевич пояснив Громадському радіо слова Аброськіна.

«Встановлено і ідентифіковано в даному випадку треба не розривати, так би мовити, не виривати з контексту, — каже Гулевич. — Поясню чому. Тому що там він каже, що ми зараз зібрали дуже багато відео, близько трьох тисяч терабайт. Відео опрацьовано, проаналізовано і, відповідно, завдяки цьому відео можна буде ідентифікувати цю особу у разі її затримання, виявлення, встановлення».

На акції пам’яті-протесту президент торгово-промислової палати Геннадій Чижиков, за його словами, друг Шеремета, тримає плакат з вимогами розслідувати вбивство. Він згадує, яким був Павло Шеремет.

«Хватит быть хитромудрыми хохлами, надо становится гордыми украинцами». Цей його слоган я запам`ятав на все життя, — згадує Геннадій Чижиков. — Для нього не було чужої біди, він завжди допомагав. Тому що він відчував, що, аби бути журналістом, треба мати свою позицію, бути патріотом. Іноді я кажу, що він, не будучи українцем за народженням, був більшим патріотом України, ніж часом ті, хто має паспорт України».

Сьогодні, до двохріччя загибелі журналіста його родина, друзі і колеги зареєстрували у Польщі фонд «Свобода і солідарність» імені Павла Шеремета.

Фонд планує щорічно видавати нагороду і грошову премію найкращим журналістам України, Росії та Білорусі, де працював і жив журналіст.

За підтримки:

Останнi новини