Через вісім років відсутності автоматичної фіксації швидкості про повернення радарів на дороги заявив міністр інфрастуктури Володимир Омелян. Зокрема, у зв’язку зі зростанням кількості ДТП.
«Працівники Нацполіції будуть самостійно фіксувати порушення швидкості і штрафувати порушників руху, — заявив Володимир Омелян. — Щоби була автоматизована система фіксації, за яку ми боремося, потрібно проголосувати відповідні зміни у законодавстві України».
Читайте також: З 27 серпня на дорогах діятимуть ручні радари, — Омелян
Фіксація патрульними поліцейськими здійснюватиметься за допомогою автоматичних ручних приладів. Тестувати нові девайси патрульні по усій Україні почнуть з наступного тижня, каже перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький.
«Певні моделі проходитимуть калібрування, тобто будуть фактично перевірятися на практиці, — розповідає Білошицький. — На наступному тижні вже почнеться процес калібрування. Дорожньо-патрульна поліція отримає по усіх областях».
Поки що не йдеться про автоматизовану систему фіксації, коли дані фіксують самі прилади, потім передають інформацію до системи, і система направляє лист власнику автівки. Мова йде про ручні автоматичні радари, дані яких використовуватимуть патрульні для складання протоколів на місці, пояснює Білошицький.
«Зараз не говоримо про автоматизовану фіксацію, це інший процес — коли направляються повідомлення на адресу, — пояснює Олексій Білошицький. — Ми зараз говоримо просто про фіксацію правопорушення, заміру швидкості, і притягнення до відповідальності на місці».
З моменту створення у 2016-ому році патрульна поліція не користувалася фіксаторами швидкості. Зокрема тому, що був відсутній технічний регламент вимог до таких приладів. Над створенням технічного регламенту працювали робочі групи з представників МВС, Нацполіції та Мінінфраструктури, каже заступник начальника Департаменту патрульної поліції. Після калібрування, тобто тестування приладів, що відповідають випрацюваним технічним характеристикам, відповідні зміни внесуть і до Держстандарту України. Олексій Білошицький зазначає, що розробка держстандарту для радарів вже на фінальній стадії.
Володимир Караваєв, правник, що спеціалізується на дорожній безпеці, акцентує — державна стандартизація покладе край будь-яким суперечкам про якість вимірів.
«Коли вони будуть сертифіковані за новим стандартом, — каже Караваєв, — ні одна людина більше не зможе пред’явити претензій про те, що виміри — недостовірні. Спочатку дійсно говорили про технічний регламент, потім зрозуміли, що одного технічного регламенту буде недостатньо, а потрібен повноціннний держстандарт. Якщо ми, наприклад, відкриємо закон про метрологію, то там чітко прописано «стандартизація потрібна для того, щоб захистити громадян від результатів недостовірних вимірів».
Які саме радари з’являться на дорогах, стане відомо наступного тижня, каже заступник начальника патрульної поліції Олексій Білошицький.
«Я не знаю вітчизняних приладів, які можуть бути використані, — каже Білошицький. — Наразі використовуватимуться прилади зарубіжного виробництва».
Єдине, що відомо точно — скандально відомих російських «Візирів» — не буде.
«Візир точно не буде використовуватися», — каже він.
Радари «Візир» стали однією з причин заборони автоматичної фіксації, пояснює юрист Володимир Караваєв. Водії скаржилися на погану якість цих пристроїв та відсутність сертифікації.
Як результат, спочатку — припис про призупинення використання від Генпрокуратури у 2009 році.
«Візирі» тоді ставили в автівки, вони клацали-клацали-клацали, пішли «листи щастя». Потім підняли питання «Чи можна довіряти результатам їхніх вимірів?», — згадує Караваєв. — Виявили цілий ряд недоліків. Врешті-решт за закінчилося приписом ГПУ про призупинення їхнього використання».
Далі — рішення Конституційного суду від 2010 року.
Тоді Конституційний суд рекомендував Верховній Раді переглянути підстави притягнення до адмінвідповідальності. Цим же рішенням суд практично заборонив використовувати прилади відео- та фотофіксації. Адже за тодішнім законодавством винним визначався власник автівки, який і отримував повідомлення про штраф на адресу, а не водій, який вчинив правопорушення. Аби уникнути правових колізій суд постановив визнати неконституційними норми кодексу про адмінправопорушення, які протирічили презумпції невинуватості та принципу індивідульності покарання за порушення правил дорожнього руху.
Читайте також: Нова система відеофіксації на дорогах буде «розумніша» за попередню, — Білошицький
Рішення Конституційного суду не підлягає оскарженню і не може бути змінене жодними новими постановами чи законами.
Проте однією з причин прийняти таке рішення у 2010 році була саме неоднозначність законодавства та відсутність чітких вимог до приладів автофіксації. Саме тому МВС спільно з Кабміном потроху врегульовують ці питання.
Один з кроків — стандартизація приладів на рівні держави та обов’язкова періодична перевірка усіх радарів.
Також минулого року прийняли постанову Кабміну, яка урегульовує питання відповідальності за порушення. Власник автівки отримує повідомлення про порушення, проте сплачує штраф водій. Знаходити водія-порушника буде сам власник. Після цього порушник пише звернення до поліції (зразок наведено у постанові), в якому визнає свою провину.
Читайте також: З 27 липня повертають швидкісний контроль на дорогах, з 21 липня у перевізників перевіряють ліцензії, — Омелян
Автоюрист Володимир Караваєв вважає, що необхідний шлях до владнання правових колізій через скандали минулого вже майже подолано, а фіксація швидкості — необхідна.
«Вісім років Україна залишалася без автоматичної фіксації, — каже Караваєв. — Це єдина європейська країна, у якій сьогодні не фіксують порушення».
Засідання уряду з приводу внесення змін та ухвалення відповідних постанов задля старту автоматизованої фіксації заплановане на наступний четвер.