Правовий дуалізм та судді-дублери: як польський Сенат вночі ухвалював зміни до закону про судову систему?

Правовий дуалізм та судді-дублери: як польський Сенат вночі ухвалював зміни до закону про судову систему?

Громадське радіо разом з польськими журналістами з’ясовує, як зміниться Польща після підписання нового закону про судову систему

Сьогодні вночі Сенат Польщі без поправок ухвалив пакет змін до законів про Верховний суд, Національну раду судочинства, систему судів і прокуратури.

«За» проголосувало 60 сенаторів, «проти» висловилися 30 сенаторів, один парламентарій утримався від голосування.

Раніше аналогічне схвалення зміни отримали у польському Сеймі. Прийнятий Сенатом пакет змін тепер чекатиме підпису президента.

Хто за що голосував?

Крім представників правлячої партії “Право і справедливість”, за внесення змін до закону про судову систему проголосували сенатори від партій “Польща Разом” (правоцентристи) та “Солідарна Польща Збіґнєва Зьобри” (консерватори).

Крім опозиційної “Громадянської платформи” проти ухвалення змін до закону проголосував і Союз демократичних лівих сил. Один сенатор від Польської селянської партії утримався від голосування. Ще кілька представників “Громадської платформи” та “Права і справедливості” не голосували.

Що передбачають зміни?

Відповідно до ухвалених сьогодні змін, для обрання голови Верховного суду потрібні голоси 80 з 120 суддів Верховного суду (тобто голоси ⅔ суддів. – прим. ред.). Раніше для обрання очільника Верховного суду були необхідні голоси 110 суддів.

Правляча партія “Право і справедливість” vs опозиція

За словами сенатора «Громадянської платформи», віце-спікера Богдана Борусевича, ухвалені Сенатом зміни порушують конституцію Польщі і європейське законодавство.

«Ці поправки порушують основні принципи верховенства права. Коли виконавча влада підпорядковує собі суди, їх рішення перестануть визнаватися Європейським союзом. Ситуація виглядає вельми трагічно», – цитує Борусевича “Польське радіо”.

У правлячій партії вважають, що ухвалені зміни навпаки поліпшать функціонування судів. А аргументи про порушення європейського законодавства партія “Право і справедливість” вважає необґрунтованими.

Головний редактор українського порталу у Польщі Prostir.pl Ігор Ісаєв вважає, що партія влади намагається звільнити суддів Верховного суду, поставити на їхні місця своїх людей і таким чином підпорядкувати собі Верховний суд і практично всю судову систему.

Ісаєв нагадав, що зараз у Європейському суді в Люксембурзі розглядається скарга проти Польщі. Судді Верховного суду намагалися відтягнути процедуру прийняття поправок і дочекатися рішення суду, щоб не допустити фізичної заміни суддів у Верховному суді. Натомість партія влади ухвалила поправку.

«Для партії влади зараз важливо вибрати хоча б першого голову Верховного суду і хоча б частину суддів, котрі оберуть першого голову Верховного суду, щоб зробити це перед рішення Європейського трибуналу у Люксембурзі. Тому знижуються стандарти для суддів, і знижується кількість суддів», – пояснив Ісаєв.  

За його словами, зараз вже обговорюються кандидати на місце першого голови Верховного суду. Зокрема, йдеться про людину, яка працювала у команді міністра юстиції Збіґнєва Зьобри.

«Мін’юст і Збіґнєв Зьобра фактично пишуть ці законопроекти. Починаючи від змін у Конституційному судді Польщі, який був заблокований і не міг “завертати” закони, які були неконституційними, на думку опозиції. Потім справа пішла далі, ці суди почергово підпорядковувалися політикам», – повідомив Ісаєв.

Журналіст пов’язує реформування судової системи з майбутнім виборчим процесом у Польщі. Саме Верховний суд затверджує результати виборів, пояснив він.

“Нічна практика”

Журналісти Давид Кравчик та Ігор Ісаєв розповіли Громадському радіо, що практика нічних голосувань стосовно резонансних законопроектів у Польщі з’явилася 3 роки тому.

Саме у 2015 році у Польщі відбулися останні парламентські (нині правляча партія “Право і справедливість” тоді отримала більшість місць у парламенті, – прим. ред.) та президентські вибори (президентом Польщі став Анджей Дуда, член партії  “Право і справедливість”, – прим. ред.) 

“З 2015 року в нас багато нових традицій. Одна з них – голосування вночі. Цього разу вони зробили це близько 2 ночі. І це вже не вперше, були ночі, коли вони так само голосували за дуже неоднозначні реформи. Поляки до таких речей не звикли, але цей факт вже не викликає великих здивувань”, – пояснив журналіст видання “Політична критика” Давид Кравчик.

Ігор Ісаєв підкреслив, що внесення змін до закону про судову систему відбулося на останній сесії перед канікулами, і це, за його словами, теж звична практика.

“Це партія влади їх виносить на останню сесію перед канікулами, тому що коли почнуться канікули, то не дуже є велика можливість маневру у депутатів, а партія влади ще може зробити якісь речі. А ніч тут більше пов’язана з тим, що опозиція шукає способи затягнути засідання. Вчора представники опозиції намагалися ставити дуже багато питань, щоб відтягнути процесс, щоб всі роз’їхалися на канікули, і це не було прийнято. Хоча подібне їм ніколи не вдавалось”, – розповів Ісаєв.

Нагадаємо, що серед контроверсійних законопроектів, які польські депутати прийняли вночі – зміни до Інституту національної пам’яті Польщі. 1 лютого 2018 року Сенат прийняв положення, за якими передбачена кримінальна відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів проти поляків.

Внесення попередніх змін до закону і статус (судді Верховного суду?) Малгожати Герсдорф

Згідно з попередніми змінами до закону про Верховний суд, 3 липня цього року повноваження суддів Верховного суду,  старших за 65 років, мали припинитися.

Вже 4 липня такі судді, 27 осіб, мали піти на пенсію. У них також була можливість подати президенту Польщі заяву про намір залишитися на посаді. 16 суддів подали такі заяви, 11, зокрема, перша голова Верховного суду Малґожата Ґерсдорф, цього не зробили.

Пані Герсдорф виповнилося 65 років минулого року.  Згідно з Конституцією Польщі, вона повинна перебувати на посаді до 2020 року. Згідно з новим законом, вона мала вийти на пенсію 4 липня цього року.

В результаті, Герсдорф не погодилася з примусовою відправкою на пенсію і 4 липня вийшла на роботу. Оскільки влада вже не вважала її чинною головою Верховного суду, виконувачем обов’язків на цій посаді став Юзеф Івульський.

Згодом Малгожата Герсдорф пішла у відпустку, але 17 липня перервала її і повернулася до роботи.

«Один суд, двоє голів» – так ситуацію описує видання «Rzeczpospolita». Ігор Ісаєв пояснив Громадському радіо, як виникла ця правова колізія.

“Герсдорф називає себе першою головою Верховного суду, і покладається у цьому на Конституцію, за якою її термін правління триває до 2020 року. Вона не відмовляється від цього. Так само судді, які зараз працюють у Верховному суді, підтримують цю термінологію. Партія влади називає їх, згідно з тим законом, який вони прийняли, суддями у стані спочинку. Поки що великої проблеми немає. є тільки словесний дуалізм. Проблеми немає великої, тому що наразі на місце суддів немає дублерів. Як тільки з’являться дублери, тоді буде реальна проблема”, – розповів Ісаєв.

За словами Ісаєва, Малгожата Герсдорф мала зустріч з президентом Анджеєм Дудою, але тоді кожен скористався вигідною для себе можливістю.

“Герсдорф  на початку липня сказала, що бере відпустку. І на своєму місці залишає виконувача обов’язків Юзефа Івульського. Натомість президент сказав, що Герсдорф пішла на спочинок, залишивши замість себе Івульського у статусі виконувача обов’язків. Насправді, так, вона пішла, а Івульский залишився на її місці. Але уже тоді президент застосував одні юридичні окреслення, а вона – інші. Коли Герсдорф повернулася, президент мовчав. А вона просто повернулася на своє місце. Звичайно, коли з’являться дублери, буде більш драматична ситуація”, – пояснив журналіст.

Журналіст Давід Кравчик каже, що польський політикум та судді по-різному оцінюють статус голови (?) Верховного суду Малгожати Герсдорф.

“Зараз у Польщі багато суперечок щодо голови Верховного суду. Велика кількість фахівців з конституційного права і суддів вважають, що Герсдорф технічно є очільницею суду. А от партія влади каже, що вона більше не є головою і має піти. І що вони не зважають на жодні її рішення. Це дуже непросте політичне питання”.

Правовий дуалізм та судді-дублери

За словами журналіста Ігоря Ісаєва, реформа зумовлює правовий дуалізм, коли на місце тих суддів, які були вибрані згідно з процедурами, партія влади, застосовуючи силу і ламаючи процедури, ставить так званих “суддів-дублерів”.

“Найімовірніше, будуть суді, котрі будуть називатись суддями Верховного суду, але їм, наприклад, заблокують доступ до будівлі. Зараз вже є цей правовий дуалізм, просто досі ще немає на їхні місця поставлених дублерів. Найімовірніше, найближчим часом будуть поставлені дублери на місця чинних суддів, і ця ситуація поглибиться. Є питання, яким чином вийти з цієї юридичної кризи. Бо, найімовірніше, цей замах на судову реформу полягає у тому, щоб видавати у важливих для влади справах політично мотивовані рішення. Що тепер буде, якщо є одні судді, які говорять: “Ми є правдиві судді”, і є інші судді, які мають судову владу і будуть виносити політично мотивовані рішення?”.

Ісаєв додав, що юридичного механізму вирішення цієї колізії наразі немає.

На тлі протестів

Голосування щодо змін до законів для подальшого реформування судової системи супроводжувалося мітингами.

Проте, за словами Давіда Кравчіка, це не протести сотень тисяч. Так, минулої п’ятниці, 20 липня, був протест навпроти Сейму. До нього долучились 200-300 людей. Вчора пройшли протести поряд із Сенатом, і там було до тисячі людей.

Останнi новини