У вбиральні Львівського будинку органної музики знайшли фрески, зафарбовані у часи СРСР (ФОТО)

Ремонт у львівському будинку органної і камерної музики у розпалі – у коридорі робітники працюють з електропроводкою. На початку цього року міська рада виділила 1 мільйон гривень на те, щоб оновити заклад. Перш, ніж розпочати капітальний ремонт, керівництво органного залу вирішило перевірили чутки, що гуляли мистецькими колами Львова.Мовляв, у туалеті можуть бути фрески польського художника-модерніста Яна Розена. І не помилилось.

“Наша місія — відновити автентичність цих розписів, бо по-перше — це сенсація, по-друге — це просто унікальна річ і по-третє — це показує, що впродовж того часу зафарбовували дуже цінні твори мистецтва”, —  розповідає Тарас Демко, заступник директора будинку органної і камерної музики.

Реставратори провели зондування, тобто в деяких місцях зняли верхній шар покриття. Під білою фарбою й плиткою стали помітними обриси святих, надписи й німби. Десятки років відвідувачі, які користувалися туалетом, і не здогадувалися, що до радянських часів саме у цьому приміщенні хрестили дітей.

“Це дуже яскравий приклад того, як упродовж радянського режиму ставилися до пам’яток історії, пам’яток культури. Уявіть собі, обладнати вбиральні на місці колишнього баптистерію. Це, м’яко кажучи, неподобсто”, — обурюється Тарас Демко.

Ховати під товстими шарами фарби релігійні надбання й переобладнувати культурні об’єкти у промислові було звичною для радянської влади практикою, розповідає проректор з наукової роботи Львівської національної академії мистецтв Роман Яців. Заклад, де він викладає, теж через це пройшов.

“Ми зараз перебуваємо на території Львівської національної академії мистецтв. Колись це була львівська мистецько-промислова школа, закладена ще за Австро-угорських часів. Частину стін радянський час теж  зафарбували і зараз ми час від часу натрапляємо на фрагменти розписів, які виконували або професори, або учні мистецько-промислової школи”, — розповідає Роман Яців.

Тепер унікальні мистецькі знахідки відновлюють сучасні студенти і викладачі академії. Уже наприкінці цього року реставрацію фресок мали б почати й у вбиральнях органного залу. Утім, змушені спершу дочекатися, поки перенесуть туалет у нове місце, адже під час знесення штучних перегородок від пилюки можуть постраждати творіння Розена.

Роботи художника можна побачити у Вірменському соборі, що в центрі міста. Розпис храму одна із його ранніх робіт. Згодом, перед Другою світовою війною, Розен виїхав у США.

“Він став одним із авторів, які розмальовували головний католицький храм США у Вашингтоні, який знаходиться на території американського католицького університету. Туди вартувало при нагоді поїхати й подивитися”, —  каже історик Ігор Лильо.

Побачити фрески Розена у львівському залі органної і камерної музики теж вдасться, адже замість туалетів, після реставрації вони стануть окрасою фойє.

Ірина Саєвич. Львів. Громадське радіо.