Аліна Бєлобра/Громадське радіо
На вуличку біля Маріїнського парку, що в Києві, моторно в’їжджає руденький Сітроен. Авто зупиняється, харчить і глохне. Ще мить Пабло з Габріелою обіймають журналістку Громадського радіо і розповідають про свої подорожі.
32-річні аргентинці Пабло Профетто і Габріела Лукас – письменник і вчителька – приїхали в Україну через весь океан і всю Європу заради мрії – побачити світ і зустрітись із гравцями команди «Шахтар».
Пабло любить грати в відеоігри, каже, що 2010 рік став особливим для нього, бо саме тоді він познайомився з Шахтарем: «Ми з моїми друзями грали в відео-ігри. І мені набридло обирати ті самі команди, тож я вирішив спробувати щось нове. Мені сподобалась емблема Шахтаря. І я почав грати тільки іграками цієї команди».
У 2011 хлопець купив свій Сітроен. Авто було блакитного кольору, і він хотів його перефарбувати в білий: «Білий мій улюблений колір. Але цього замало, може ще якийсь колір додати, блакитний. Я вирішив розіграти друзів і використати кольори Шахтаря, аби просто пожартувати».
Жарт був вдалим, каже Пабло. Його друзі сміялись до сліз, допоки слова одного з них не змінили життя хлопця. Друг Пабло сказав, що можливо одного дня Пабло зможе привезти цю машину в Україну і познайомитись з командою.
Так народилась мрія Пабло. У 2015 році хлопець видав книжку оповідок, яку назвав «Степі» – від скороченого прізвища гравця команди «Шахтар» Тараса Степаненко. Для обкладинки Пабло обрав кольори команди – рудий, білий і чорний. Габріела допомагала Пабло весь час.
Про супутницю Пабло розповідає: дівчину полюбив, коли ще вони були дітьми. Знають одне одного з 8 років. Габі ж говорить, що й гадки про його любов не мала, аж поки не зустріла його ще раз через багато років. Відтоді Габріела і Пабло не тільки подорожують разом, а й співають, пишуть пісні і музику, ведуть журнал подорожі. Кажуть, пізніше на його основі напишуть книгу.
Готуватись до подорожі пара почала у 2017-му: збирали гроші, готували документи і шукали спонсорів. Батьки Габріели від ідеї поїздки в захваті не були. Мати Габріели казала дівчині, що та божевільна. Аргентинка говорить: «Коли моя мати була молода, також подорожувала з моїм батьком у схожій машині з півдня на північ Аргентини, все через роботу батька. Але тепер коли вона постаршала, каже мені, що я божевільна. При цьому те, що роблю я, не сильно відрізняється від того, що робила вона. Різниця лише в тому, що я це роблю по інший бік океану».
Схожою була розмова і Пабло з матір’ю. Хлопець каже – батьки 5 років відмовляли його від авантюри. Жінка думала, що з часом її син зречеться своєї мрії. Потім вона чекала, що він візьме її з собою, а відколи з’явилась Габріела, мати Пабло зраділа, бо вирішила, що тепер хлопець залишиться в Аргентині. Габріела ж сказала, що планує подорожувати разом з Пабло. Мати була настільки вражена, що якийсь час не говорила з сином. Згодом жінка вирішила, що принаймні Габріела змусить Пабло повернутись додому.
У квітні пара вирушила. Машину вони доправили кораблем в Іспанію, а самі туди прилетіли літаком. Пабло і Габріела мандрують вже три місяці – з Іспанії, через Францію, Італію, Словенію, Хорватію, Сербію і Румунію, – вони приїхали в Київ.
Тут вони зустріли свого земляка Густаво Бланко-Лещука, який два роки грає за «Шахтар». Густаво залишив пару в своєму домі погостити. Очі Пабло сяють, коли він говорить про команду, про те, як купували квитки на гру проти київського «Динамо». Каже, здійснилась його мрія.
У дорозі, розповідають мандрівники, траплялися складнощі. І тоді парі допомагали люди, які стежать за подорожжю через сторінку Citroaventura на Фейсбуці: «Власники автомобілей Сітроен з Іспанії, Італії і аргентини, з Португалії, всі в кого є такі машини слідкують за нами в мережі і питають, чи все добре з машиною, чи потрібно нам щось. Ось приміром, в Італії в нас були технічні проблеми. І нам допомогла група Лелате – клуб Сітроен – і тепер ми в Києві».
Пабло каже, тепер їм пишуть не лише іспанською і англійською, а й мовами, яких вони не розуміють. Ситуацію рятує перекладач в інтернеті. Допоки мандрівники залишаються в Києві, говорять, українці – дуже привітні. Маленький яскравий Сітроен привертає увагу українських водіїв. Люди сигналять, показують «клас», або раптом, говорить Пабло, коли він їде Києвом зліва поволі підтягується машина лише для того, аби зробити фото, помахати і поїхати далі. Інші водії подають сигнали, просять пару зупинитись, щоб зробити фото з аргентинцями і їх машиною. Іноді, говорить Пабло, вони не розуміють, чого від них хочуть, бо ж люди не завжди говорять англійською. Тоді українці просто обіймають хлопця і дівчину і їдуть далі.
Після Києва пара планує їхати в Китай, але яку дорогу обрати, вони ще не вирішили.
Пабло говорить, що вони завжди ділили подорож навпіл: до «Шахтаря» і після. Наразі в них є дві проблеми, які потрібно вирішити: логістика і гроші. Тепер мандрівники шукають спонсорів.
Закінчити подорож пара планує у листопаді. У дорозі вони встигли написали гімн двоциліндрових автомобілів.
Послухати гімн можна, завантаживши звуковий файл. Для цього натисніть на блакитну стрілочку вгорі.
Аліна Бєлобра для Громадського радіо