На Львівщину прибула нова група американських військових (ФОТО)

9 ранку на плацу центрального війського містечка Яворівського полігону вишиковуються бійці української 54-тої бригади, 27-ої піхотної бойової бригадної групи Нацгвардії штату Нью-Йорк, польські, литовські військові і новоприбулі бійці 278-го бороне-кавалерійського полку Нацгвардії штату Теннессі.

Для частини з бійців це останні дні перебування на Яворівському полігоні — незабаром 27-ома бригада повернеться у штат Нью-Йорк (місто Сірак’юс). Сюди вони приїхали осінню минулого року щоб провести підготовку українських бійців в рамках «Об’єднаної багатонаціональної тренувальної групи». Тепер цю місію виконуватиме новий підрозділ.

Церемонія передачі повноважень підрозділами має давню традицію. Спершу бійці виголошують молитву, звучать гімни України та Америки. Згодом основна частина —  бійці, які повертаються додому урочисто згортають прапор. Військові, які продовжать службу, навпаки, його розгортають. На стязі кожного із підрозділів своя символіка.

«Вважається, що традиція несення бойового знамена, герба або вимпела під час служби походить з часів Стародавнього Єгипту і була започаткована близько 5-ти тисяч років тому. У військових формуваннях бойовий прапор на практиці використовувався для позначення пункту збору військ та місця знаходження командира. Пізніше Римська імперія додала цю традицію до бойових стандартів своєї армії. У Середньовіччі вона отримала офіційне значення — герб почали наносити на щит командира. У часи Громадянської війни у США солдатів тренували слідувати розрахунку прапороносця під час боїв і збиратися довкола бойового знамені. Захоплення прапора вважалося перемогою для одних і поразкою для інших. В офіційних записах ЗС США немає згадок про втрату прапора жодним із підрозділів збройних сил Америки під час Другої світової, Корейської чи В’єтнамської воєн», — виголосили американські бійці із трибуни.

Бригада воювала ще в часи Першої світової

27-ома піхотна бригада прибула на Львівщину у листопаді 2017 року, на американський День подяки. Їхня ротація в Україні тривала дев’ять місяців. За цей час встигли підготувати декілька українських підрозділів. Адже тут, на Яворівському полігоні, 250 військових 27-ої бригади були в якості інструкторів. Серед членів команди є навіть двоє бійців українського походження. Як і решта, вони приїхали сюди за власним бажанням. Та командири все ж кажуть, для таких місій відбирають найкращих військових.

Бригада виникла у 1908 році, до 1916 носила назву 6-тої дивізії армії США. Її бійці брали участь у Першій і Другій світових війнах, воювали в Іраку й Афганістані.

«Наразі роль американської армії — у наставництві і менторстві збройних сил України. Це був один з найважливіших і найпрекрасніших досвідів у моїй військовій кар’єрі, адже я вже йду у відставку і ця місія стала для мене ключовою. В українських військових ми побачили наполегливість і бажання вчитися. Вони вже мають хороший рівень підготовки, ми лише показали інший підхід до цього. Мені зараз особливо важко, бо ми залишаємо тут свою нову військову родину. Але це і приємний момент, бо нарешті побачимо свою сім’ю, я зможу порибалити, адже тут було стільки роботи, що на улюблену справу не вистачало часу», — каже Деніс Діллі, командир 27-ої піхотної бойової бригадної групи Нацгвардії штату Нью-Йорк.

Військова традиція, яку не можливо зрадити

278-й броне-кавалерійський полк розпочав своє існування ще в 1887 році, втім тоді мав іншу назву — був третім піхотним полком. Його залучали в Іспансько-американській війні, у Мексиканській каральній експедиції, у двох світових війнах.

«Те, що ми привезли в Україну, — це суміш. У нас є інженери, логісти, танкова группа, артилерія. Спробуємо всіма цими навичками поділитися з українськими військовими», — каже Дерік Боннер, штаб-сержант 278 бороне-кавалерійського полку Нацгвардії штату Теннессі.

«Наш підрозділ двічі виїжджав на бойові місії в Ірак. Перед тим, як приїхати в Україну, ми проходили місячні навчання в Каліфорнії. Також тут є хлопці, які були в Афганістані», — додає Джиммі Коул — командир 278 бороне-кавалерійського полку Нацгвардії штату Теннессі.

Військовослужбовців бригади легко відрізнити від інших — більшість носить чорні капелюхи кавалериста, схожі на ковбойські, і шпори на взутті. Це кажуть не просто речі, а військова традиція. Таку атрибутику підрозділ мав до 2016 року, тоді відбулися зміни в американських збройних силах. Та бійці вирішили все ж залишити цінні для себе речі, адже їх десятками років носили попередники.  

«Шпори наприклад треба заслужити. Якщо військовий американських збройних сил носить шпори – це означає, що він здобув певний рівень досягнень у службі. Золотий колір шпор вказує на те, що військовий має бойовий досвід. Я наприклад був в Іраку декілька разів», — додає  Джиммі Коул.

Нагадаємо, «Об’єднана багатонаціональна тренувальна група — Україна» — це один з елементів допомоги Збройним Силам України від США та інших країн-партнерів. Діяльність групи полягає в підготовці підрозділів ЗС України відповідно до стандартів та принципів НАТО.  До її складу входять військові  інструктори зі США, Канади, Польщі, Литовської Республіки, Великобританії й Данії. Країни-НАТО розпочали таку підготовку українських бійців у 2015 році.

«Проведено чотири ротації, надано дорадчу підтримку від начання у складі взводу, до навчання у складі батальйону, розпочато підготовку штабів бригад», — зазначив Крістофер Ланів, бригадний генерал.

З української сторони вишкіл пройшли 12 батальйонів Збройних сил, загалом це близько семи тисяч бійців. Зараз спільно з іноземцями навчання проходить 54-та бригада.

Ірина Саєвич, Львів, Громадське радіо.