За 10 років зі схилів з'їжджає ціла вулиця, – геолог про зсуви в Чорноморську (ФОТО)

Надія Змірлі живе на вулиці Приморській у Чорноморську понад півстоліття. Останні 10 років вона з тривогою дивиться у бік моря: вулицю Морську, що відділяла їхні будинки від пляжів, майже повністю зруйнувало зсувами.

На черзі – її будинок та сусідні, розповідає Надія Змірлі.

«На нашій вулиці вже 4 будинки зруйновано, зараз пішов розкол вулиці, починаючи від 78 до 70 будинку – загроза обвалу. Вони частково без води з листопада і вони залишаються ніби в кам’яному мішку. На випадок якоїсь біди: пожежа чи комусь погано стало – аварійні служби туди під’їхати не можуть», – говорить жінка.

За понад 10 років жителі цих вулиць написали купу заяв та звернень до міськради, облдержадміністрації і навіть Кабміну. Але всюди одна відповідь: проект збереження схилів розроблений, проте фінансування завершити його – немає. Допомогти ж тим, хто втратив свої будинки, місцева влада не обіцяє, говорить Надія Змірлі.

«Влада міста сказала, що в разі аварії забезпечити житлом не можуть, ділянок в місті немає у них немає, у них, мабуть, і бажання немає, – додає місцева жителька.

Разом з тим в Україні проблема зсувів стоїть гостро. У цьому запевняє тимчасово виконуючий обов’язки директора департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської облдержадміністрації Ігор Семків. За його словами, в Україні 23 тисячі зсувних процесів, 6 тисяч з яких – на території Одеської області. Найгірша ситуація – в Чорноморську. Гроші шукали всюди: і в місцевих бюджетах, і у державній скарбниці. 5 років тому боротися із зсувами вирішили на державному рівні. Але і в цьому випадку грошей не знайшли, розповідає Ігор Семків.

«Така програма була. Ця програма називалася «Загальнодержавна цільова програма захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2013-2017 роки». Передбачалися кошти, однак протягом цього періоду фінансування із державного бюджету не здійснювалося», – говорить Семків.

У 2012 році інженер Володимир Кузнецов розробив проект берегоукріплення Чорономорcького узбережжя. Автор проекту стверджує: причиною зсувів став підводний кар’єр з видобування піску поблизу міста. Тому він запропонував укріплювати береги за допомогою міцних паль. Це і почали робити з 2012 року. Однак, попри масштабність проекту та велику суму витрачених коштів, зсуви це не зупинило, зазначив Ігор Семків.

«Чорноморська міська рада підготувала документацію на загальну суму на той час, на 2012 рік, близько 55 мільйонів. І, до цього часу, із різних бюджетів було освоєно близько 48 мільйонів на зупинку цього зсувного процесу. Однак, на даний момент, це питання до кінця не вирішено, тому що потрібно додаткові кошти на зупинення цього зсувного процесу», – додав Семків.

Втім, роботи з укріплення узбережжя тривають. Зараз вони фінансуються з міського бюджету.

«Чорноморською міською радою в 2018 році передбачалося виділення 15 мільйонів, на сьогоднішній день освоєно вже 16 мільйонів на проведення берегоукріплювальних робіт в цьому районі, однак коштів на завершення цього проекту недостатньо. Там потрібно ще близько 90 мільйонів гривень», – зазначає чиновник.

У доктора геолого-мінералогічних наук Євгена Черкеза протилежна думка. Він вважає, що палі лише прискорили руйнування верхньої частини плато, де стоять житлові будинки. Проблема – у ґрунтових водах, які накопичилися під Чорноморськом.

«Десь ще 12-15 років тому рівень ґрунтових вод був глибоко від поверхні землі. З часом міська забудова, підвищення антропогенного навантаження, рівень почав підійматися ґрунтових вод, і пішла активізація прибровочної частини плато, зміщення льосових проб – вулиця Морська і так далі. Тобто, суттєве змінення гідрогеологічних умов, негативні зміни. Проект це не передбачає», – говорить науковець.

Землі на краю плато віддали під забудову. Над берегом моря збудували великі котеджі, які не витримав ґрунт. Будинки один за одним розриваються на частини. За 70 метрів від понівечених котеджів – висотки. Якщо не зупинити зсувні процеси – вже за півстоліття і вони сповзуть у море, адже з роками грунт під ними втратив свою міцність, стверджує Євген Черкез.

«От уявіть собі: кисіль якби. Увесь зсувний схил – це майже кисіль. Дуже багато води, ґрунт пластичний. І палева споруда, вона не буде його стримувати, вона тільки погіршує ситуацію, бражний ефект є перепоною потокам води для розгрузки у море», – додає геолог.

Порятунок науковець бачить в створенні дренажних свердловин достатньої глибини та викачуванні води. Так роблять, наприклад, у Донецькій області. Там є проблема підтоплення ґрунтів через масове закриття шахт. Однак, цей проект досить затратний. Поки що перший проект Володимира Кузнецова підкоригували. Тепер в ньому передбачені дренажні роботи. Але цих робіт – недостатньо, аби зупинити катастрофу, розповідає Євген Черкез.

«У коректировці проекту передбачені дренажні споруди. Аде це дренажні канавки. З поверхні робляться дренажні канали глибиною метра три і так далі, але вони ж не знімають воду, не приберуть воду, що глибше. Для цього потрібна іншого типу», – пояснює Черкез.

За ходом цих дренажних робіт спостерігала і Надія Змірлі. Вона ходить до викопаних цього року колодців досить часто і каже: про них ніхто не дбає.

«На даний момент, ця дренажна система з 6 колодязів, із яких лише 3 працювало, поросла очеретом і бур’яном, ніхто їх не чистить, ніхто ними не займається», – говорить жінка.

Те, як руйнуються котеджі, чути і в будинку Надії. При цьому жінка впевнена: будували їх з дуже якісних матеріалів.

«Сидиш в будинку, і чуєш, як котеджі, що зроблені із залізобетону, а там – палаци, руйнуються, чуєш скрегіт їхнього руху, цього ґрунту. Це, звичайно, страшно. Хочу сказати, що у нас немає війни, як на сході, але коли підеш і глянеш там – це просто військові дії. Руйнується, повністю все руйнується, провалюється униз», – говорить жінка.

Швидкість зсувних процесів у Чорноморську, як стверджує геолог Євген Черкез, зараз близько метру на рік. Тобто, за 10 років зі схилів з’їжджає ціла вулиця.

Юлія Афанасьєва, Одещина, Громадське радіо