У Гарварді довели за допомогою цифрових мап, що Голодомор в Україні був штучним

Голодомор 1932-1933 років припав не на південні регіони України, як вважає більшість істориків, а на центральні регіони. Такого висновку дійшли українські дослідники Гарвардського університету, використовуючи новітні технології для досліджень України. Дослідження також підтверджують думку, що штучний голод був направлений саме на українців. Про це повідомляє видання Голос Америки.

Професор Гарвардського університету Сергій Плохій 5 років тому започатковував новий проект із цифрової гуманістики «МАПА. Цифровий атлас України».

«Ми не повірили своїм очам, коли зрозуміли, що найбільш суворий голод, найбільша кількість загиблих під час Голоду була на території сучасної Київської, Полтавської, Черкаської областей. Перед тим існувало уявлення, що більшість постраждали на півдні України. Бо південь був традиційний регіон, де через засухи і так далі голоди повторювалися, і це накладалось. Голод 1932-1933 року не накладається на ту саму карту, на яку накладаються інші голоди. Він був штучним», – каже директор Українського дослідницького Інституту в Гарварді Сергій Плохій.

Науковець поставив собі завдання – зробити дослідження історії України цікавим для молоді через сучасні технології.

Ідея Атласу прийшла з Інституту історії. Коли до науковця звернулися з цією ідеєю, виникла думка про те, що атлас – це добре, але, мабуть, не дуже цікаво. Тоді виникла ідея цифрового атласу digital, говорить Сергій Плохій.

Цей атлас — базована на програмі GIS інтерактивна карта України, перший проект Цифрової гумінастики у сфері вивчення України. «Цифрова гумінастика – це те, що зараз дуже активно розвивається тут у США та на Заході в цілому», – розповідає вчений.

Так почалося оцифрування історичних карт України.

«Ми співпрацювали з інститутом історії в Україні, де нам відсканували мапи і надіслали електронний їх варіант. Потім ми використовували програми Гарвардського Університету, щоб оцифрувати ці карти», – каже менеджер проекту «МАПА. Цифровий Атлас України» Костянтин Бондаренко.

На початку проект містив лише один розділ – про Голодомор 32-33 років.

Щоб залучити дослідників до роботи над проектом МАПА, Український Науковий Інститут ініціював стипендію для молодих науковців. Так до Гарварду потрапила демограф Наталія Левченко. Її завдання – проаналізувати кількість загиблих унаслідок Голодомору на рівні територіальних районів.

«Ми провели таке дослідження для 391 району, які існували в межах тогочасного поділу України. Попередні результати показують, що була складна динаміка між хлібозаготівлями і колективізацією на обласному та районному рівнях. І починати треба не з 1932-1933 року, а з 1930-1931 року, коли в 1931-му році були наз’язані підвищені хлібозаготівлі на ті області, які не відігравали ключової ролі у зборі зерна», – пояснює вона.

Крім того, інший аналіз мап – загибель населення в розрізі національностей – підтвердив: найбільших людських втрат унаслідок Голоду зазнали саме українці.

«​Етнічна група українців має показники втрат щонайменше вдвічі вищі, ніж усі інші. Спочатку йдуть українці, потім поляки, потім росіяни, німці і євреї. Але українці йдуть набагато вище попереду усіх інших», – каже Наталія Левченко.

Менеджер проекту Костянтин Бондаренко розповідає, що ці відкриття були б неможливими без матеріально-технічної підтримки Гарварду, оскільки Гарвард надав програми, технічну допомогу, вчені мали навчитись географічному аналізу на початку, і дізнатись більше про технології ДжіАйЕс.

«Цифровий Атлас України» розрахований на сучасних дослідників, які вивчають Україну і які вже звикли користуватися сучасними інформаційними технологіями.

Аспірантка Меґан Сміт була серед перших, хто скористувався «Цифровим атласом» у своєму дослідженні. Вона говорить, що мапа дає змогу подивитись на Голодомор з різних точок зору.

За останні 5 років проект «МАПА. Цифровий атлас України» виріс до 6 розділів. Окрім Голодомору, тут також є інтерактивні карти Революції Гідності, Генеалогії Київської Русі, Історичного Поділля в епоху Середньовіччя та Незалежності України.