Ековиноробсто чи недбалість: на Одещині місцеві хочуть розірвати угоду з французьким виноробом (ФОТО)

Ековиноробсто чи недбалість: на Одещині місцеві хочуть розірвати угоду з французьким виноробом (ФОТО)

А доцент кафедри ботаніки Одеського національного університету ім.Мечникова Володимир Немерцалов стверджує: справжнє екогосподарство може виглядати незвично для ока класичного винороба

Французький винороб Кристоф Лакарен 13 років веде господарство у Шабо Одеської області. Він стверджує: його виноградники підпалюють. Місцеві ж кажуть: горіли не виноградники, а чагарники, які виросли після «господарювання» іноземного винороба.

Чергова пожежа в Шабо сталася в ніч на 25 серпня. Загасили її менше, ніж за годину. Наступного дня французький винороб Кристоф Лакарен, який винаймає близько 50-ти гектарів під виноградниками, заявив, що причина пожежі – підпал та звернувся за допомогою до президента.

«Президент Порошенко! 4 липня в готелі Інтерконтенинталь в Києві після бізнес-форуму я говорив з Вами особисто про проблеми рейдерів землі, що хочуть зруйнувати мої виноградники і мою офіційну виноробну компанію. Ви попросили мою візитку і завірили мене, що проблема буде розглянута…», – написав Кристоф Лакарен у своєму акаунті в Фейсбуці.

Місцеві кажуть: насправді горів не виноградник, а чагарник на ділянках винороба. Це збігається і з основаною версією пожежних, розповідає заступник начальника головного управління з реагування на надзвичайні ситуації та застосування сил головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області Олександр Крицький.

«Було встановлене загоряння на загальній площі близько 1 га. Дана територія не прибирається від сухої рослинності, відсутні обпашки, обкоси, що завдає великих матеріальних втрат та витрат людських ресурсів під час гасіння пожежі», – сказав Крицький.

Шабо – село виноробів, яке славетне своїми традиціями. Виноград тут вирощують споконвіку, у кожній родини хтось працює на традиційному виноробстві. Тому занедбані на вигляд ділянки француза люди вважають ознакою поганого господарювання. Сторож Василь живе в Шабо вже півстоліття. Він впевнений: фермер просто занедбав землю під виноградниками.

«Там був колись виноград, от я з дитинства там виріс, так гарний виноград був, великий, а зараз що там, нічого. Він, як господар, ніякий», – говорить Василь.

Ми їдемо з Василем до ділянок Лакарена. Дорогою бачимо – всюди трава, подекуди – дерева. Серед них – кущі винограду. Щоправда, зелені та з повними гронами. Василь пригадує, які саме сорти тут були у його дитинстві.

«Там виноград був гарний, Альфонс, Молдова була, столові сорти. А зараз там нічого – дерево ростуть. Його треба підрізати, дбати про нього. Якщо совхоз дбає, так воно так. От люди дбають самі. Нехай трава, але воно врожай дає, а там навіть врожаю немає», – додає сторож.

Не підтримують винороба і у райдержадміністрації. Інформацію щодо пожеж не спростовують, але щодо того, що саме горіло і на чий землі – мають сумніви, пояснює начальник управління агропромислового розвитку Білгород-Дністровської районної адміністрації Наталя Смертенюк.

«Земельну ділянку використовував такий собі Кристоф Лакарен, який є мешканець села Шабо. Частоково правоустановлюючі документи на ділянку є, частково – справи знаходяться в суді», – говорить Смертенюк.

Вона стверджує: на спірних ділянках не робиться ніякої роботи, а отже – вони занепадають.

«Зі слів фахівця і наочно видно, що це поросль виноградна, багаторічні бур’яни, і земельна ділянка не оброблялась ні механічним способом, ні хімічним способом, просто запущене, поросло горіхами, березою, осотом, тобто, сказати, що це виноградники, я не можу. Виноград – це культурна рослина, за якою потрібен догляд», – стверджує чиновниця.

За поясненнями прямуємо до французького винороба Кристофа Лакарена. Його будинок прямо біля виноградників. Це велика будівля часів швейцарських колоністів, в якій вони господарюють вже 13 років – з того часу, як переїхали остаточно жити в Шабо. Весь цей час Кристоф зі своєю українською дружиною намагаються розбудувати свій невеличкий бізнес – екологічне виноробство за власною технологією. На виробництві фермера не використовується хімікати, а трава залишається на полі задля природного обміну речовин, стверджує Кристоф Лакарен:

«Я організував 1 систему, це не справжня біодинаміка, це не справжня пермокультура, це суміш різних технологій 1 половини ХХ сторіччя, це головне – натурпродукт, і виноградник – це всередині одна система».

Свою систему землеробства Кристоф Лакарен базує на здатності екосистеми себе оновлювати без зовнішньої допомоги. Він вирощує 14 сортів винограду і робить з них 7 сортів екологічно чистого вина та 1 сорт шампанського. Його система майже не потребує зовнішньої підтримки, адже природа багато робить сама. Саме за таким підходом до сільського господарства майбутнє, впевнений Кристоф Лакарен.  

«Це екологічно чисто. Це перше. Я думаю про післязавтра. Не думаю про гроші. Не думаю про кількість продукції. Треба думати лише про те, як росте продукція без того, щоб зіпсувався клімат, зіпсувалася Земля. Це фантастичний подарунок – це наша Земля, лише одна. Я думаю, на Місяці неможна рости, на Юпітері і на Марсі – теж ні. Це дуже далеко. І більше і більше людей на планеті, тому треба дуже обережно», – зазначає винороб.

Лакарен каже, що не гониться за великими врожаями, але цього року його виноградник вродив. І саме цього року його врожаї горять найчастіше. Родина Лакаренів вважає, що це – підпали. Його дружина, Мар’яна Лакарен, говорить – господарювання Кристофа багато кому не до душі.

«Якщо всі ці роки можна було сумніватися у тому, що було, були пожежі вдень, це могло бути самозапалювання, тут був глибокий вечір, я не вірю в це. І при тому, там Кристоф знаходив якісь ганчірки, призначені для підпалу», – говорить Мар’яна.

Вона розповідає: проблеми виникли через непорозуміння з власниками землі. Вони, за її словами, почали звертатися до суду лише після того, як француз-орендатор допоміг їм офіційно оформити документи на землю.

«Ми уклали договори, і наш обов’язок був виготовити держакти, тобто зробити цих колгоспників власниками землі. Вони зобов’язувалися на 25 років укласти з нами договір і при отриманні держактів укласти їх на основі держактів. Щойно вони стали власниками землі, одразу деяка частина з них прийшла до нас і сказала: а ми не хочемо далі з вами працювати, ми хочемо самі обробляти свою землю. Звичайно, ми були до цього не готові та не згодні, тому що виноград – це справа довга, це багатьох років робота», – пояснює жінка.

Поки тривала тяганина за землю, Кристоф потроху скуповував виноградники – вони належали колишньому колгоспу. На той час законодавство розділяло право власності на землю та право власності на те, що на цій землі росте. Але у 2011 році все змінилося, розповідає Мар’яна Лакарен.

«Фермери за допомогою суду намагаються довести, що все, що знаходиться на землі, належить їм. І насправді є така постанова від 2011 року, і виходить те, що ми виплатили колгоспу певну суму грошей, викупили 136 гектарів виноградника, тепер це все оскаржено, і тепер будь-який колишній пайщик, який поки ще з нами у гарних відносинах, він може посилатися на першопроходців і розірвати з нами договір оренди», – говорить Мар’яна Лакарен.

Саме це зараз і намагаються зробити мешканці села Шабо. Вони вже написали заяву на ім’я Президента та голови облдержадміністрації з проханням допомогти повернути землю власникам. Основною причиною такого звернення пайщики називають той самий стан землі та виноградників. Доцент кафедри ботаніки Одеського національного університету ім.Мечникова Володимир Немерцалов стверджує: справжнє екогосподарство може виглядати незвично для ока класичного винороба. Ще одна проблема: таких господарств замало, аби змінити екологічну ситуацію в цілому:

«Сьогодні треба працювати над відновленням земель, для того потрібно змінювати всю систему господарювання, бо окремі поля, які дійсно виглядають на фоні інтенсивного агровиробництва занедбаними, вони, на жаль, не змінюють загальної ситуації», – пояснює Немерцалов.

Остаточну крапку у спорах між власниками землі та орендарем можуть поставити науковці. Адже дослідити, як саме експерименти Лакарена впливають на грунт, мають саме вони, стверджує Володимир Немерцалов:

«Будь-яка рослина, що живиться на ґрунті, вона виймає з цього ґрунту ті речовини, які необхідні для формування її органів, для формування плодів. І якщо ми забираємо той врожай, що не перегниває на місці, то звичайно це означає, що ґрунт збіднюється у будь-якому разі. І це вже завдання для того землероба, як повернути родючість. Якщо методика Лакарена працюватиме, то ми це зможемо незабаром побачити, і принаймні, якщо вона працює, це можна довести за допомогою методів мікрохімічного аналізу і показати, чи не погіршує його спосіб господарювання ґрунт»ю

Науковці не поспішають з аналізами. Виноградники Лакарена продовжують горіти. За літо він втратив вже 20 гектарів.

Юлія Афанасьєва, Одещина, Громадське радіо

 

Останнi новини