Фаєри та графіті: у Львові пройшло судове засідання у справі підозрюваного у нападі на копа

Перед початком засідання мітингувальники, які прийшли підтримати Маркіяна Вербового, розгорнули плакат із надписом «Свободу Марку «Майору». Ні мусорському террору». В нижній частині банера був підпис – С14. Також були представники інших націоналістичних організацій і футбольні фанати. Люди запалили фаєри і перед входом до будівлі суду, на асфальті, намалювали надпис «Хто замовив Катю Ганзюк?»

Саме такий текст і малювали на стінах Маркіян і його друг під час затримання, в ніч на 17 серпня. Правоохоронці помітили їх і під час за тримання один із них поранив поліцейського ножем у живіт. Правоохоронця доправили у лікарню та прооперували. Зі слів колег, ніж був доволі великим, близько двадцяти сантиметрів, він ушкодив нирку й товсту кишку. Опісля поліцейського нагородили службовою квартирою і відомчою заохочувальною відзнакою МВС «Вогнепальна зброя».

Втім, у знайомих підозрюваного, які прийшли на суд, своя версія подій. Мовляв, чоловіки накинулися на графітчиків й навіть не представилися правоохоронцями.

«Виник збройний конфлікт з невідомою особою, яка напала на двох хлопців, Маркіяна Вербового і ще одного хлопця — свідка по справі. Вони були учасниками всеукраїнської акції — наносили надписи на стіну з проханням розслідувати злочин проти Гандзюк. Такі ж акції відбувалися у ще в 20-ти обласних центрах. Ми не кажемо, що він не винен, ми кажемо, що є не вірна кваліфікація, оскільки це не був напад чи погрози щодо працівника поліції, бо ніхто не представився. Він не міг знати, що це поліція. Був цивільний одяг, цивільний автомобіль, який, як ми потім вияснили, по деклараціях належить свідкам у справі – оперуповновадженим Галицького району міста Львова», — каже Маркіян Яциняк, координатор організації «С14».

За словами чоловіка, коли поліцейські підійшли до графітчиікв, ті вже нічого не малювали, а просто йшли вулицею.

«Вибігли й без всіляких попережень почали наносити тілесні ушкодження. Відповідно зворотня реакція на невідомих людей, бандитів, грабіжників – самооборона», — каже Яциняк.

Такі ж думки висловлює один із захсників хлопця Іван Василишин. Після першого засідання із обрання запобіжного заходу кількість адвокатів підозрюваного збільшилася до трьох людей.

«Під’їхало декілька машин, вибігли люди й накинулися на них. Першим був інший хлопець — Цюпка, якому вони скрутили руки й кинули на землю, почали наносити тілесні ушкодженя. Вербовий, побачивши це, почав утікати. Вони його наздогнали.  В момент, коли його наздогнали і шарпнули, в нього у руці був ніж, він розвертався і якось так випадково поранив цього працівника міліції», — каже Василишин.

На питання «Для чого носити із собою 20-ти сантиметровий ніж?», адвокат відповів: «бо у Львові багато тітушок і неспокійна ситуація».

Натомість у поліції, одразу після нападу заявляли протилежні речі: що поліцейські представлялися і не застосовували до затриманих силу:

«Правоохоронці підійшли, представилися, зловмисники в цей момент почали втікати, під час їхнього затримання один з них вдарив ножем в оперативника», — розповідала речниця поліції, Світлана Добровольська.

18 серпня, на суді щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному про це говорив і прокурор. Мовляв, копи двічі представилися працівниками поліції перш ніж розпочати затримання.

Захисники Вербового вимагали, аби суд змінив міру запобіжного заходу. Взяти парубка на особисті поруки захотів народний депутат Володимир Парасюк. Він і сам був присутнім на засіданні. Та узяти хлопця на поруки не вдалося. У зал суду його не доставили. Захисники вимагали зробити це негайно, мовляв, Маркіян хоче свідчити. У суд хлопця так і не доставили, адже у цей день, за словами адвоката, йому призначили судово-психологічну експертизу. Тож засідання перенесли на 6 вересня. Парасюк пообіцяв наступного разу узяти із собою й інших депутатів.

Ірина Саєвич, Львів, Громадське радіо