facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

"Тіньовий бюджет" київських шкіл: з батьків збирають близько 2 млрд грн на рік

74,5% батьківських внесків характеризуються яка добровільно-примусові

1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хв

Кожен місяць батьки учнів київських шкіл та садків вносять готівкою в фонд школи чи класу від 50 грн до 900 грн. За рік загальна сума витрат батьків на ремонти класів та купівлю необхідного приладдя доходить до 2 млрд грн. Йдеться лише про Київ. Таку суму порахували за допомогою опитування громадської організації «Батьки SOS».  Співзасновниця організації Олена Бондаренко каже, що бувають випадки, що гроші здаються на ті потреби, на які місто вже виділило кошти освітньому закладу.

«В садочку річ чи два тому було звільнена завідувачка, коли батьки з’ясували що вони збирали гроші на вікна. Ці вікна поміняли. А потім вони дізналися що це була програма міської влади. І що ці вікна міняли з міського бюджету», – каже вона.

В школі де навчаються діти Олени все не має традиції обов’язкових платежів у фонд класу. Але за бажанням батьки перераховують кошти у благодійний фонд школи. Проте попереджає Олена, навіть через фонд не можна бути впевненим, що гроші витратять за призначенням.

«Благодійні фонди, які часто створюються для такого благодійництва в школах це не є найкращій варіант благодійності. Тому що фонд повинен звітувати але його не можна зобов’язати це зробити чи провести розслідування як були потрачені кошти. Якщо є сумніви і фактично це тримається на тому наскільки порядна директор цього фонду», – каже Бондаренко.

Все залежить від того, як прописаний статут фонду: чи надає він допомогу тільки одному закладу, що обмежує можливості просто взяти гроші і втекти.

Підтверджують слова Олени Бондаренко і аналітики громадського контролю держзамовлень DOZORRO. Одна з них Аріна Куц каже, що згідно з їхнім опитуванням 9 з 10 батьків кожен місяць здають кошти. 70% всіх сум – від 30 до 200 грн. На що здають гроші? За даними опитування, 19% йдуть на ремонти, близько 20% – це витрати без цільового призначення, 16,5% – витрачають на господарські товари – рушники и туалетний папір, – на який у 2017 році в Києві виділялися кошти. На канцтовари з батьківських коштів витрачають 8%, на охорону – 7%, ще 7% – на подарунки вчителям. 74% опитаних характеризують свої платежі як добровільно-примусові.

Якщо ж батькам хочеться знати, які витрати в їхній школі фінансує місцева влада, це можна перевірити через систему DOZORRO. Тут відслідковують закупівлі державних установ, зокрема й шкіл.

«Ви можете зайти на сам сайт DOZORRO там є окрема вкладка інструменти. Там є публічний модуль аналітики і там вже шукати всю інформацію про закупівлі про школи, садочки. Через те що є дуже багато даних, але не всі знають як ними користуватися ми зібрали всю інформацію у презентацію для батьків. Щоб вони зрозуміли. Як вони можуть використати це саме для себе»

Потрібно знайти код ЄДРПОУ школи та ввести номер в пошуку. Після цього можна побачити, скільки державних замовлень робило керівництво школи і коли. Якщо виникають підозри, батьки можуть на DOZORRO залишити заяву на перевірку тендера.

«У нас була низка випадків, коли батьки через суспільний резонанс бачили, що закуповують те, що вже не потрібно, то торги безпосередньо скасовували», – каже аналітикиня.

За словами Аріна Куц, якщо батьки будуть контролювати процеси закупівлі, то кошти можуть піти на корисні справи. Але часто керівництво шкіл навіть не знає, як оформити документи на бюджетну заявку.

«Якщо зайти на доступ до правди можна подивитись що певна школа за рік запросила лише пандус на харчування та зарплати, а інша школа вимагає тюль, актовий зал перероблює, вона вирішила парти закупити, вона купує навіть окремі музикальні інструменти та спортивний інвентар закуповує»

Бюрократичні звички змушують директорів шкіл йти коротшим шляхом та збирати гроші, за які ніхто не вимагає звітності. Ситуацію з поборами може змінити тільки бажання батьківської спільноти контролювати шкільні фінанси.

 

Поділитися

Може бути цікаво

Британська розвідка проаналізувала операцію України зі знищення Ту-22М3

Британська розвідка проаналізувала операцію України зі знищення Ту-22М3

31 хв тому
«Ракета Х-22 — це чистий тероризм, її точність понад 500 м» — авіаексперт

«Ракета Х-22 — це чистий тероризм, її точність понад 500 м» — авіаексперт

52 хв тому
У Дніпрі представили економічну платформу «Зроблено в Україні»

У Дніпрі представили економічну платформу «Зроблено в Україні»

1 год тому