Конституційний суд почав розгляд справи про тлумачення депутатської недоторканості

Конституційний суд України почав розглядати справу щодо тлумачення двох норм про депутатську недоторканність. Про це повідомляє кореспондентка Громадського радіо.

Йдеться про тлумачення частини третьої статті 62 та частин першої і третьої 80 статті Конституції.

Суддя-доповідач Михайло Запорожець зачитав конституційне подання від 59 народних депутатів.

Вони просять суд офіційно протлумачити норми у таких питаннях:

—  чи включає у себе депутатська недоторканність заборону порушення таємниці листування, телефонних розмов, іншої кореспонденції та застосування інших заходів;

—  чи вважається порушенням недоторканості прослуховування народного депутата під час його спілкування з третіми особами та відеоконтролю місць загального доступу, де він перебуває, якщо не було надано згоди парламентом на притягнення нардепа до кримінальної відповідальності;

—  чи може обвинувачення ґрунтуватися на доказах, отриманих з порушенням гарантій недоторканості. Йдеться про прослуховування нардепа при його спілкуванні з третіми особами та відеоконтролю, якщо на це не надавав згоди парламент.

Як розповів у коментарі Громадському радіо постійний представник парламенту в Конституційному суді Анатолій Сілеванов, правоохоронці не можуть проводити слідчі дії щодо народного депутата, якщо на це немає згоди Верховної Ради.

«Інститут депутатської недоторканності дає сьогодні можливість проводити будь-які слідчі дії, будь-які прослуховування, ознайомлення з поштовою кореспонденцією, спостерігати за зустрічами приватного характеру на підставі того, що саме за згодою Верховної Ради можна притягувати до кримінальної відповідальності, затримувати, чи арештувати. Якщо такої згоди немає, правоохоронні органи повинні зважувати, на те, що за згодою Верховної Ради це неприйнятно і КПК не може бути пріоритетним щодо народного депутата», — сказав Сілеванов.

Після зачитування пропозицій  нардепів, Конституційний суд перейшов у закриту частину засідання. Рішення про тлумачення згаданих норм Конституції суд зобов’язаний опублікувати у 6-місячний термін.