Моніторингова місія зібрала інформацію про порушення прав людини в окупованому Криму

Моніторингова місія зібрала інформацію про порушення прав людини в окупованому Криму

Правозахисники з моніторинговою місією Домів прав людини провели чотири дні — з 14 по 18 вересня — на території окупованого Криму. 19 вересня на прес-конференції вони поділились першими враженнями від поїздки, повідомляє кореспондентка Громадського радіо.

Члени місії ставили собі за мету зібрати інформацію про поточний стан ситуації з прав людини на окупованій території, а також перевірити доступ до півострова для українських та іноземних правозахисників як з українського, так і з російського боку. Юристка Української Гельсінської групи Дар’я Свиридова вважає, що система доступу міжнародних моніторингових місій на окупований півострів є складною. Вона розповіла, аби отримати дозвіл на в’їзд на окуповану територію, треба приїхати перший раз, щоб подати документи, а другий — щоб отримати дозвіл або відмову у дозволі на в’їзд на окуповану територію.

«Всі документи подаються тільки українською мовою, документи на в’їзд іноземець не може подати в країні свого громадянства або у консульстві України, не може подати онлайн», — говорить юристка. На її думку така система ускладнює доступ членів міжнародних місій до території анексованого Криму. Якщо б вдалося спростити в’їзд іноземних правозахисників, українці змогли б отримувати більше інформації про правову ситуацію на території окупованого півострова.

Представниця Білоруського дому прав людини Тетяна Ревяка говорить, що ситуація з політичними репресіями для неї не нова, проте зазначає, що в Криму штучно насаджується атмосфера загрози та боротьби з тероризмом.

Представники з України, Азербайджану та Білорусі зустрілись з понад п’ятдесятьма місцевими журналістами, адвокатами, родичами політв’язнів та переслідуваними активістами. Дехто з цих людей перебуває під домашнім арештом і носить кайданки.

Учасник місії, представник Освітнього будинку прав людини в Чернігові Кирило Єкимов говорить, що вони бачились з тими журналістами та активістами, які перебувають під домашнім арештом. Проте ці люди лишаються принаймні в рідних стінах. Інший вид тиску застосовують до політв’язнів і їх родичів. Єдиним місцем для побачення з ув’язненими лишається суд, а єдиним способом спілкування — обмін поглядами, тому що навіть адвокатів не завжди пускають до своїх підзахисних.

Члени місії заявляють, що безпека співрозмовників для них є пріоритетом, тому відмовляються не лише називати імена, але й згадувати якісь промовисті деталі, завдяки яким пізніше можна було б знайти людей. Щоб зберегти всі матеріали та інформацію, зібрану під час розмов, правозахисники користувались сучасними надбаннями техніки.

Повний звіт з аналітикою та статистикою учасники міжнародної місії планують опублікувати в жовтні 2018 року.

Фонд Домів прав людини об’єднує правозахисні організації в Будинки прав людини. Їхня мережа складається з 16 будинків в 11 країнах, розташованих у Східній та Західній Європі, на Кавказі та на Балканах. Фонд Домів прав людини знаходиться в Осло, також є офіс в Женеві і представництва в Брюсселі та Тбілісі.

За підтримки:

Останнi новини