Прес-служба поліції Тернопільської області 21 вересня опублікувала повідомлення про затримання підозрюваного у вбивстві, якого розшукували три місяці. У новині були вказані ім’я та прізвище затриманого, а його фотографії не були заретушовані. Після зауваження Громадського радіо з повідомлення прибрали прізвище підозрюваного, а світлини змінили та заретушували.
Редакція Громадського радіо має скріншоти першого варіанту повідомлення, але з етичних міркувань їх не публікуватиме (на фото, зокрема, був зображений оголений торс затриманого).
Прес-секретар поліції Тернопільщини Сергій Крета пояснив Громадському радіо, що правоохоронці повідомили особисті дані затриманого з ціллю переконати громадян, що це саме той чоловік, який був у розшуку.
«Ми хочемо заспокоїти людей, які три місяці ходять перелякані, до лісу бояться виїхати, бо він ховався у лісах. Перші дні, коли він зник, було по 45 повідомлень, виїжджали опергрупи на місця, де люди нібито його бачили. Ми мусимо донести до людей, що це саме його затримали. Є моральні принципи», — зазначив речник.
На думку Крети, у поліції були підстави опублікувати фото підозрюваного, оскільки «його знає кожна сім’я у Тернопільській області»
«Цей чоловік з червня був у розшуку. Ми відкрито друкували його фотографії, вони були розклеєні по Тернопільській області, починаючи від магазину, закінчуючи церквою. Півміста було обклеєно плакатами. Ми його не могли знайти, він підозрюється у вчиненні важких злочинів. Сьогодні його затримали, підстав ховати його не було. Його знає кожна сім’я у Тернопільській області», — зазначив прес-секретар.
Однак правозахисник Михайло Каменєв наголошує: у цьому випадку публікація фото є надмірним втручанням в особисту свободу. Каменєв зазначив, що поліція не повинна вказувати дані, які дозволяють ідентифікувати особу, адже вони захищені законом «Про захист персональних даних».
«Вони не мали публікувати (фото, — ред.), коли його затримали. Вони повинні були прибрати картку розшуку з сайту МВС. Люди, які знаходяться у розшуку, там публікуються з фотографіями. Тут є правомірна ціль опублікування інформації. Коли затримали, вони могли просто повідомити, що затримали такого-то. Фотографії у жодному разі не треба було публікувати. На цю тему є практика Європейського суду з прав людини, який говорить, що це є надмірне втручання в особисту свободу. Опублікування цих фотографій не має жодної легітимної цілі», — пояснив правозахисник.