Рада в першому читанні ухвалила «мовний закон»: що він може змінити? Головне

Рада в першому читанні ухвалила «мовний закон»: що він може змінити? Головне

Сьогодні, 4 жовтня, Верховна рада в першому читанні ухвалила Закон про забезпечення функціонування української мови як державної. За ухвалення закону проголосували 261 депутатів, проти – 26. Громадське радіо пояснює, про що йдеться у документі, який поки нардепи доопрацьовуватимуть до другого читання.

***

За документом, єдиною державною мовою в Україні є українська, а спроби запровадження в Україні офіційної багатомовності всупереч Конституції і встановленій конституційній процедурі провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу.

Документ прирівнює публічне приниження чи зневажання української мови до наруги над державними символами України, а це карається законом (закон передбачає до шести місяців арешту за наругу  над державними символами, ст. 338, – ред).

Хто повинен буде говорити українською?

Вільно володіти державною мовою мають: президент, держслужбовці, офіційні особи, особи офіцерського складу, адвокати, особи рядового і начальницького складу органів правопорядку, судді, нотаріуси, працівники патронатних служб, медичні працівники, керівники навчальних закладів державної та комунальної форм власності, педагогічні, науково-педагогічні й наукові працівники навчальних закладів, та інші представники державних та комунальних служб.

Засідання і зустрічі органах державної влади мають проводити українською. Якщо організатори офіційних заходів вважають за потрібне обрати іншу мову спілкування, їм треба буде найняти перекладача.

Мова освіти – українська

Відповідно до закону, кожному громадянинові України гарантується право здобути формальну освіту українською мовою у державних та комунальних закладах освіти.

Особам, які належать до нацменшин та корінних народів, гарантують право на навчання в комунальних школах та садочках мовою нацменшини чи відповідного корінного народу поряд з українською.

Також законопроект про державну мову передбачає створення державою курсів української мови для людей, які її не знають, але зобов’язані володіти відповідно до закону.

Друковані ЗМІ в Україні видають українською

Друковані ЗМІ допускаються у двох чи більше мовних версіях, одна з яких повинна бути державною мовою.

Всі друковані видання мають бути ідентичні (назва, за змістом, обсягом, способом друку та видаватись в один день).

Телебачення, фільми, серіали

Фільми та серіали мають бути україномовними. Якщо в такому відео-продукті будуть іншомовні репліки, їх мають озвучити або субтитрувати українською.

Кінотеатри можуть показувати іноземні фільми мовою оригіналу, супроводжуючи українськими субтитрами.

Телерадіоорганізації також мають використовувати у більшій своїй частині державну мову. У загальному тижневому обсязі мовлення телерадіорганізацій україномовні передачі  та/або фільми повинні мати не менше 75% загальної тривалості передач та/або фільмів (або їх частин) у кожному проміжку часу між 07.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00.

Іншомовні телерадіопрограми дублюються державною мовою.

Телерадіоорганізації,  які відповідно до виданою Нацрадою ліцензії мовлять мовами корінних народів України, повинні мати не менше 75% телемовлення  українською мовою та мовами корінних народів України на тиждень. З них не менше 30% – українською.

Призначення Уповноваженого

Закон передбачає призначення Уповноваженого з захисту української мови.

Др обов’язків Уповноваженого має входити, зокрема, контроль за застосуванням української як державної органами влади та оприлюднення висновків про ознаки публічного приниження чи зневажання української мови в публічних виступах.

Крім того, до Уповноваженого можна буде звернутися зі скаргою про порушення права на отримання інформації українською.

Уповноважений впродовж 10 робочих днів з дня надходження скарги ознайомлюється з нею, і може або залишити її без розгляду, або вирішити провести мову експертизу чи мовне інспектування.

Закон передбачає відповідальність за порушення. Яку?

Закон передбачає внесення статті про порушення законодавства у сфері застосування державної мови до Кодексу про адмінправопорушення.

Так, у разі порушення закону щодо обов’язкового застосування української під час зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та документообігу в держорганах, на державних і комунальних підприємствах, судах тощо – посадові особи повинні будуть заплатити від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За порушення закону щодо застосування української в освіті, науці, культурі, книговиданні, електронних інформаційних системах, публічних заходах і рекламі посадові особи можуть заплатити від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів.

За порушення закону щодо застосування української на телебаченні та радіо  передбачається штраф від 500 до 600 неоподатковуваних мінімумів. Якщо закон порушать друковані ЗМІ, штраф для них може скласти від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів.

 

Останнi новини