Муніципальні вибори у Польщі: чим вони важливі для країни?

У Польщі проходять вибори до місцевих органів влади. Обирають депутатів міських, селищних рад та воєводств, а також мерів, бургомістрів та голів районних адміністрацій. Згідно з попередніми соцопитуваннями, лідирувала серед виборців коаліція правлячої партії «Право і справедливість» (33-37%) на чолі з прем’єр-міністром Матеушем Моравецьким. Друге місце передбачають коаліції центристських опозиційних партій, до якої входять «Громадянська платформа» і партія «Сучасна», а також ліва політсила «Польська ініціатива» (24%). 8% можуть отримати праворадикальний рух Kukiz’15 і Польська селянська партія.

Водночас у столиці країни Варшаві найвищий рейтинг мав кандидат від опозиції Рафал Тшасковські (41-42%). На другому місці — кандидат від чинної влади Патрик Які, консерватист Януш Корвін-Мікке та праворадикал Маріуш Якуб’як від руху Kukiz’15.

Польсько-український журналіст Ігор Ісаєв у коментарі Громадському радіо розповів, що відрізняє ці муніципальні вибори від попередніх.

«Те, що я бачив сам на виборчих дільницях і з того, що говорять мої колеги —  зараз у Варшаві на багатьох дільницях є черги. Ці вибори є дуже резонансними, це їх відрізняє від попередніх муніципальних виборів. Традиційно на такі вибори не впливала велика державна політика. Натомість зараз багато партій як від опозиції, так і від правлячої партії намагалися ці вибори максимально заполітизувати. Це дуже добре видно у великих містах, де протистояня між кандидатами перетворилася не на справи міські — транспорт, розвиток міста, вулиці, тощо — а радше не ідеологічну боротьбу», — зазначив журналіст.

Причина цього — те, що жовтневі вибори є першими на черзі у виборчій гонці наступних кількох років, зазначив Ігор Ісаєв.

«Це можна пояснити тим, що цими виборами Польща вступила у майже дворічний виборчий цикл, який складатиметься також із виборів до польського та Європейського парламентів, президентських виборів. Тому всіма політичними силами Польщі вже сприймається як одна цілісна політична баталія. Те, на що я ще звернув увагу на цих виборах — є окремі списки націоналістичних партій. Досі вони були  не надто присутні в парламенті, і тепер намагаються таким чином пройти до локальних структур влади. Це тенденція, що може непокоїти — адже показуватиме, яким чином виглядатиме також польський парламент і польське політичне життя. Ці вибори стали сприйматися із дуже політичної точки зору всіма сторонами, адже через самоврядування у Польщі та інших європейських країнах проходять європейські гроші — а це великі кошти», — вважає журналіст.

Ігор Ісаєв додав, що у структурі польського електорату  є суттєві відмінності від європейського, що впливає на муніципальні вибори.

«З іншого боку, важливо розуміти: оскільки ці вибори так чи інакше проектуються на політичний конфлікт у Польщі, самоврядування — особливо такого великого міста, як Варшава — є дуже великим працедавцем; і коли якась політична партія перемагає у місцевих виборах, вона може працелаштовувати своїх представників, і таким чином структура партії розростатиметься. Тому у Польщі для того, щоб виграти більші вибори, важливо мати такі локальні структури на місцях. До того ж, усе-таки у Варшаві живе лише кілька відсотків населення Польщі, ще кільканадцять живе у великих містах. На відміну від інших європейських країн, де багато чого концентрується в столицях, у Польщі на виборах важливою є ця «провінція», де живе дуже великий відсоток населення. Для кожної партії ці вибори — створення такого політичного ґрунту», — пояснив Ігор Ісаєв.

Зазначимо, другий тур місцевих виборів заплановано на 4 листопада в тих місцях, де 21 жовтня жоден з кандидатів не здобуде понад половини голосів.