Дослідження: шматки мікропластику виявили у калі 8 з 8 тестованих людей з різних країн

Дослідники з Віденського медичного університету та Екологічно агенства Австрії виявили мікропластик у екскрементах восьми людей з восьми різних країн — Фінляндії, Італії, Японії, Нідерландів, Польщі, Росії, Британії та Австрії.

Дослідження презентували на Європейській гастроентерологічній конференції, пише National Public Radio.

Кожен зразок протестували на вміст дев’яти різних типів пластмас, виявивши, що середній вміст — 20 часток пластику на 10 грамів калу.

«Я не очікував, що кожен зразок виявиться позитивним», — коментує дослідник Віденського медуніверситету Філіп Швобл.

Він разом з колегами виявили частинки поліпропілену та поліетилентерефталату, які є основними компонентами пластикових кришок пляшок та самих пластикових пляшок, в усіх зразках людських відходів життєдіяльності.

Під час дослідження, кожна особа дотримувалася дієти та вела щоденник харчування впродовж тижня.

Всі учасники споживали продукти та напої в пластиковій тарі, жоден не вегетеріанив, шість — споживали дику рибу.

Основне занепокоєння у тому, каже дослідник Швобл, чи мікропластик «може увійти до кровоносної та лімфатичної системи і чи досягає він печінки». За його словами, дослідження звірів та риб показали, що мікропластик шкодить печінці.

NPR пишуть, що у світі виробляється близько 400 мільйонів тонн пластмаси на рік, 80 відсотків яких залишаються на звалищах.

Мікропластик – маленькі шматочки пластику, близько п’яти міліметрів чи навіть ста нанометрів у діаметрі. Людське оке не може їх бачити.

Мікропластик перебуває навіть у повітрі (мікропластик з одягу), також його можна знайти у більшості пляшкованої води та пива, в морях, камінні, озерній солі та ґрунті.

Згідно з останнім звітом Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів (МСОП), від 15% до 31% пластику в океанах походить швидше від господарських та промислових продуктів, аніж від великих пластикових предметів, які руйнуються у морі.

МСОП підрахував, що 35% мікропластику походить від прання синтетичних тканин. Європа та Центральна Азія скидають в океан мікропластик у еквіваленті 54 пластикових пакетів на людину за рік.