«Рівень жорстокості підвищується»: як протестує Франція

136 тисяч людей у Франції вийшли 1 грудня на акції протесту проти підвищення цін на паливо з 1 січня.

У сутичках між поліцією і протестувальниками постраждали 133 людини, 23 з них – співробітники правопорядку. Поліція затримала щонайменше 412 людей. Кількість жертв паливних протестів зросла до трьох.

Під час суботніх протестів у Парижі учасники руху Жовтих жилетів пошкодили Тріумфальну арку, розбили деякі статуї та обписали стіни написами: «Макрона у відставку», «Жовті жилети тріумфують».

«Градус жорстокості підвищується»

За словами журналістки та мешканки Франції Анни Жаяр-Чесановської, рівень агресії на вчорашніх акціях протесту підвищився у порівняні з двома попередніми суботами протестів – 17 та 24 листопада.

«Градус брутальності і жорстокості підвищився. Сьогодні ввечері вже говорять про те, що є більше ста поранених. З них – понад 20 поліцейських. Якщо брати до уваги вандалізм, скоєний щодо тріумфальної арки на Єлисейських полях і на вулицях поруч, можна констатувати, що ця маніфестація була жорсткішою. Тим більше, цього разу можна було помітити присутність і крайньо правих, і крайньо лівих, і також ультракатольцьких представників», – розповіла Анна Жаяр-Чесановська Громадському радіо.

Вимоги протестувальників стосуються не тільки цін на пальне

Згідно з публікацією газети L’Obs, прихильники руху Жовтих жилетів розіслали депутатами і деяким ЗМІ комюніке, що складається з 42 вимог на адресу уряду.

Серед вимог протестуючих – не тільки відміна підвищення цін на пальне, а й заборона на збільшення податків, підвищення мінімального розміру оплати праці, зниження з 62 до 60 років терміну виходу на пенсію, скорочення держвидатків на чиновників, посилення контролю за нелегальною міграцією.

За словами журналістки Анни Жаяр-Чесановської, рух Жовтих жилетів, який виник на базі незадоволення цінами на бензин, почав рости і перетворився на щось значно більше.

«Є такі політичні сили, зокрема крайні ліві і крайні праві, які намагаються перебрати на себе весь цей рух», – зазначила вона.

Діалогу – бути?

Президент Франції Еммануель Макрон заявив про готовність до діалогу з протестуючими. Але, як розповіла Анна Жаяр-Чесановська, вести діалог – ні з ким.

«В них немає офіційних представників. Кілька днів тому Макрон зустрічався з двома представниками Жовтих жилетів. Один з них пішов через 20 хвилин після початку, інший навіть не представився пресі», – повідомила журналістка.

Оновлено: президент Франції Еммануель Макрон доручив прем’єр-міністру Філіпу Едуарду провести переговори між представниками парламентських партій і «жовтих жилетів». Переговори між протестуючими і владою повинні початися в понеділок, 3 грудня.

Франція може запровадити надзвичайний стан

Влада Франції може розглянути можливість запровадження надзвичайного стану, щоб запобігти повторенню найбільших заворушень за останні понад десять років і залучити протестувальників до столу переговорів. Про це заявив речник французького уряду Бенджамін Гріво, повідомляє Reuters.

За словами журналістки Анни Жаяр-Чесановської, конкретної заяви не було.

«Коли Макрон прийшов до тріумфальної арки, він був у супроводі міністра внутрішніх справ. Поліцейські і профспілки поліцейських просили міністра внутрішніх справ запровадити цей надзвичайних стан. На що міністр відповів – якщо це буде потрібно, вони це зроблять», – пояснила вона.

Таким чином, наразі зарано говорити про те, що саме може передбачати запровадження надзвичайного стану.

Французи підтримують демонстрантів, але виступають проти насильства

За даними опитування franceinfo від 16 листопада, 74% французів підтримують рух Жовтих жилетів. 33% французів, які назвали рух «дуже виправданим», заявили про намір долучитися до демонстрантів.

Як розповіла Громадському радіо журналістка Анна Жаяр-Чесановська, зараз більшість французів так само підтримують вимоги Жовтих жилетів. Однак, підкреслила журналістка, французи засуджують той рівень жорстокості, який супроводжує протести.

«Якщо брати вимоги протестантів, то більшість французів їх все-таки підтримують. Важко сказати, що те, проти чого вони протестують – результат політики Макрона. Це результат політики останніх 10 років, якщо не більше. Більшість соціальних, фінансових, фіскальних вимог підтримуються населенням. Однак, населення не підтримує той рівень жорстокості, з яким проходять ці протести», – розповіла Жаяр-Чесановська.

Нагадаємо, протести у Франції почалися 17 листопада  через підвищення акцизів на пальне. 409 поранених, 157 осіб взято під варту, одна жінка загинула –  такі цифри озвучили у МВС Франції вранці 18 листопада.  

За даними відомства, 17 листопада  у Франції пройшло загалом 2039 акцій протесту. У неділю, 18 листопада, в МВС Франції нарахували близько 150 акцій протесту.

Пізніше, 19 листопада, протестуючі заблокували деякі паливні сховища.

24 листопада у Франції поновилися виступи проти підвищення цін на паливо. Тоді у протестах взяли участь 106 тисяч людей.

У Парижі в протестах брали участь вісім тисяч людей. На Єлисейських полях поліція затримала 69 протестувальників, у всій країні – 130.

27 листопада президент Макрон звернувся до народу з програмною промовою. Це була перша спроба прямого звернення Макрона до Жовтих жилетів.

Він пояснив, що екологічні перетворення» (через які виростуть ціни на паливо, – ред.) не повинні призводити до збіднення людей. Макрон також пообіцяв зробити систему паливного оподаткування «гнучкою».

Однак, Жовті жилети не сприйняли пропозиції та обіцянки президента, заявивши, що той «підписався під продовженням протестів».

Підписуйтеся на наш Telegram-канал

Може бути цікаво