За 5 років війни був винесений тільки один вирок за воєнні злочини — голова правління Центру громадянських свобод

За всі п’ять років бойових дій в Україні був винесений тільки один вирок за воєнні злочини.

Про це Громадському радіо розповіла голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук та розповіла детальніше про законопроект про воєнні злочини, зареєстрований урядом.

Вона наголосила, що це «дуже важливий законопроект, якого чекають тисячі людей, які постраждали від війни».

«Робоча група правозахисного порядку денного працювала над цим проектом два роки і від самого початку він був доволі об’ємний, але зараз він визначає мінімальні положення, які необхідно внести, щоб нарешті цей механізм покарання за міжнародні злочини в Україні запрацював. По-перше він вносить відповідальність за злочини проти людяності, тому що дивно уявити, але попри всі промови високопосадовців також відповідальності в Україні не було передбачено. По-друге, він уточнює склади воєнних злочинів, і їх тепер можна буде після ухвалення цього закону парламентом застосовувати, оскільки до цього вони були виписані таким чином, що за всі п’ять років війни тільки один вирок був винесений за воєнні злочини, і також він приводить у відповідність положення злочину агресію, геноциду тощо у відповідність із міжнародним гуманітарним правом», — каже Матвійчук.

За її словами, за чинним законодавством, усі злочини, які вважаються міжнародними, а саме становлять найгрубіші порушення міжнародного права, винесені в розділ 20 Кримінального Кодексу України.

«Проблема в тому, що більшість цих складів злочину вони бланкетні, тобто для того, щоб їх застосувати, вони містять відсилку до інших міжнародних договорів, Гаазьких, Женевських конвенцій тощо. На жаль, в Україні законодавство і практика його застосування інструкційна, і тому суди не гортають ці конвенції, вони користуються тим, що написано у національному законодавстві, і тепер важливо, що ми даємо інструменти українським слідчим, українським суддям для того, щоби переслідувати людей за те, що вони зробили, називали речі своїми іменами, бо зараз практика найбільш поширена, це, наприклад, людей обвинувачують у тероризмі, а не у міжнародних злочинах, тобто воєнних злочинах або злочинах проти людяності», — розповіла Матвійчук.