У Празі до роковин анексії Криму нагадали про в’язнів Кремля та показали фільм «Заручники Путіна»

У столиці Чехії, Празі, показали документальний фільм «Заручники Путіна. Політичні в’язні Кремля». На заході можна було поспілкуватися з представниками організації «Кримська солідарність і підписати листівку ув’язненим.

Показ до роковин незаконного «референдуму» й ухвалення російських законів, які організували анексію Криму, влаштувала чеська благодійна організація People in Need. Стрічку, одним з авторів якої є польський журналіст Пьотр Малиновський, вперше показали на сесії ПАРЄ в січні 2019 року. Автори зібрали інформацію про найменш відомих західній аудиторії українців, ув’язнених в окупованому Криму та Росії.

«Коли я зустрічався з друзями і колегами, говорив про цю тему в Німеччині чи Бельгії, побачив, що вони знають про Сенцова чи Савченко. Про інших не знають нічого, навіть не підозрюють про їхнє існування. Мета фільму — домогтися звільнення в’язнів, звернути увагу світової спільноти», — каже режисер.

Маліновський згадує, що коли вперше писав про українців-політичних в’язнів в Росії і Криму, йшлося про 30 таких людей. Коли фільм був готовий наприкінці минулого року, було вже понад 70 заручників. Із тих пір стало ще більше.

Наприклад, до фільму не потрапили історії про затриманих у Керченській протоці українських моряків. Натомість, зі стрічки західні глядачі можуть дізнатися про Євгена Панова, Олександра Кольченка, Павла Гриба.

Автори поспілкувалися і з громадськими активістами, які домагаються звільнення бранців. У фільмі є кадри, зняті на Громадському радіо — під час програми «Звільніть наших рідних», яку на той час вели брат Євгена Панова Ігор Котелянець та сестра Олега Сенцова Наталія Каплан.

На відкритий показ організація People in Need запросила активістів організації «Кримська солідарність», які постійно відстежують затримання та суди окупаційної влади над кримськотатарськими жителями Криму.

Один із них, Ділявер Меметов, розповів про батька — Ремзі Меметова, затриманого за так званою «Бахчисарайською справою «Хізб-ут-Тахрір» у 2016 році.

«12 травня 2016 року о 6 годині ранку до нас у дім увірвалися співробітники Федеральної служби безпеки у кількості більше 10 людей. Після чотиригодинного обшуку, не пояснивши, у зв’язку із чим, сказали, що на 15 хвилин заберуть батька, щоб підписати деякі документи. Але 15 хвилин тривають вже майже три роки», — розповідає Меметов та додає: до затримання батька планував вступити на аспірантуру до Ставрополя. Зрештою вступив, але покинув навчання і приєднався до «Кримської солідарності», щоб висвітлювати події на півострові. Організація у прямому ефірі показує обшуки, веде трансляції біля так званих судів над затриманими кримчанами. Розповідає про те, як змінилося життя після російського захоплення. Активістка «Кримської солідарності» Лютфіє Зудієва додала: репресії російської влади полягають не тільки в затриманнях, але й у витісненні незадоволених з півострова.Натомість російська влада постійно стимулює переселення жителів РФ до Криму.

«Багато бюджетних організацій перебудовували свою роботу під російське законодавство. І потрібні були ті, хто буде навчати роботі зі своїми нормативами. Як правило, це або військові, або співробітники бюджетних організацій разом з сім’ями. Для них будуються окремі будинки. Наприклад, в місті, де я живу, побудовані два будинки за найостаннішими стандартам», — каже Зудієва.

На показ прийшли близько 40 людей. Серед глядачів був і український посол в Чехії Євген Перебийніс. Учасники могли не тільки поставити запитання активістам і режисеру, але й просто на місці підписати листівку політичним в’язням.

 

Автор: Григорій Пирлік/Громадське радіо