Новий правопис: у МОН розповіли, як працюють над імплементацією

«Етер» замість «ефіра», «проєкт» замість «проекту», «Атени» замість «Афіни», менше дефісів, більше літер «и» у словах замість «і». Такі зміни в українську мову вносить нова редакція правопису. Сьогодні фінальний текст опублікували на сайті Міністерства освіти і науки України. Відсьогодні ці норми рекомендовані для вжитку.

Коли вони стануть обов’язковими та як новий правопис впроваджуватимуть в освіту Громадському радіо розповів заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха:

«На сайті Кабінету міністрів є постанова відповідно підписана, а на сайті міністерства і на сайті академії розміщені текст правопису. Є і коментарі що до тих змін, які внесено, бо зараз зрозуміло, що потрібен не тільки повний текст, а й акцент на тому, що тут є нового. Це теж є на сайті міністерства, на сайті Національної академії, на сайті Інституту мовознавства. Це буде вдосконалюватися, бо на останній колегії ішлося про те, що має бути підготовлено спеціальний методичний посібник для вчителів, це теж найближчим часом буде зроблено», — говорить Стріха.

Для адаптації усіх сфер до нового правопису потрібен час. Максим Стріха також говорить, протягом якого часу користуватись старими нормами буде доречно:

«Від цього дня ви можете, і це всіляко схвалюватиметься, щоб ви вже користувалися нормами нового правопису. Але, якщо упродовж п’яти років ви будете користуватися нормами старого правопису, це теж цілком припускається. П’ять років — це цілком достатній термін для того, щоб усі до всього звикли. І, нарешті, впродовж цих п’яти років у запитаннях зовнішнього незалежного оцінювання не буде питань які стосуються тих норм які зазнали змін. Ми можемо відповідати за сферу нашу, але я, чесно кажучи, не думаю, що якесь інше міністерство встановить у себе якийсь коротший термін», — додає заступник Міністра освіти і науки України.

Цього року нова редакція правопису ще не позначиться на тексті шкільних підручників, говорить Максим Стріха:

 «Про це вже говорили на колегії міністерства. Безумовно, ці правила будуть так само записані в тих правилах конкурсів, які оголошує на нові підручники. Є такий інститут змісту модернізації освіти, який цією справою опікується і тут будуть спеціальні імплементаційні теж правила. Зрозуміло, що цього року ми ще ніяких підручників відповідно до нового правопису не отримуємо, але методичні рекомендації для вчителів, що до цих змін вже будуть підготовлені й видані цього року».

У новому правописі знайшлося місце і для фемінітивів. Для того, щоб жіночим формам назв професій і посад знайшлося місце в оновлених стандартах української мови, рік тому журналістка Громадського радіо Ана Море запустила флешмоб. Ініціативу Ани підтримали у соцмережах:

 «Я сформувала лист, звернення до комісії громадського обговорення про те, чому фемінітиви потрібні, і чому це OK. Наприклад те, що ще у 16 ст. у словнику Лаврентія Зизанія 13 найменувань фемінітивів згадується і далі, і далі, і далі у словниках є фемінітиви. Просто за часів русифікації і змін до нашої мови і у нинішньому правописі це не звично. В словнику СУМ, котрий академічний тлумачний словник української мови в 9 чи 6 томах, (я точно не пам’ятаю) фемінітиви є, але в них є припис такий «розм.» або «зневажл.» Тобто, використовуємо його в розмовній або зневажливій формі. І власне до цього апелювали раніше багато супротивників фемінітивів, що «ось, бачите, правопис каже, що це не OK їх використовувати, краще давайте використовувати без фемінітивів в назвах професій», — говорить журналістка.

Останнім часом фемінітиви справді стають все більш популярними і вживаними у медіа середовищі, говорить редакторка сайту povaha.org.ua Вікторія Єрмолаєва:

«Якщо брати останні декілька років, то, звісно, фемінітивів стає більше і вони помітніші в українських медіа, у тому числі на українському телебаченні. Що є дуже прекрасним показником тому, що все ж таки не зважаючи ні на що, українське телебачення — це медіа, яке найбільше формує суспільну думку і є найпопулярнішим в Україні. Ми бачимо активне використання фемінітивів не тільки в засобах масової комунікації, а й, наприклад у книго-друкарстві. Українські видання, які роблять переклади і публікують українську літературу сучасну, використовують активно фемінітиви у своїх творах. Так само, ми бачимо, що вже частіше використовують фемінітиви і у документації. Позаминулого року громадська організація у Дніпрі навіть добилася через суд того, що у їхніх установчих документах були використані фемінітиви», — говорить Єрмолаєва.

Зазначу, за незалежної України правопис оновлюють вперше. Останню редакцію уклали в 1989 році і видали у 1990, тобто у радянський період. В наступні роки цю редакцію правопису лише передруковували. 15 червня цього року першій комісії з питань правопису, яку скликав уряд виповниться 25 років. Виявилося, що саме стільки часу потрібно. щоб оновити мовні норми.

Маргарита Лебідь, Київ, Громадське радіо