Відводи, «газ» і Савченко. Репортаж із підготовчого засідання у справі екс-торнадівців

Шевченківський райсуд Києва 6 червня зібрався на підготовче засідання у справі про бунт колишніх бійців роти Торнадо у Лук’янівському СІЗО. На лаві підсудних — 8 екс-торнадівців та один працівник слідчого ізолятору, якого судять, зокрема, за сприяння втечі.

Вранці четверга прес-служба Шевченківського райсуду розмістила повідомлення:

«У зв’язку із розглядом кримінального провадження стосовно окремих осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, які є надзвичайно небезпечними для громадян і суспільства в цілому, в приміщенні суду будуть здійснюватися обмежувальні заходи різного характеру».

Про яких саме обвинувачених ідеться, суд не вказував. Проте адвокат екс-торнадівців Вадим Костенко розцінив це, як натяк на своїх підзахисних.

«Ми констатуємо порушення презумпції невинуватості, статті 62 Конституції», — сказав Костенко.

Перед початком розгляду справи на вході чергували чотири КРАЗи на базі вантажівок, які привезли нацгвардійців. На вході в очепленні — два десятки представників Нацгвардії, у вестибюлі їх було ще близько десятка. Половину судової зали перегородили поліцейські. Судді запізнилися на 20 хвилин. Цей час колишній командир розформованої роти «Торнадо» використав, щоб робити заяви про переслідування.

«Я сиджу тут, отримав 11 років незрозуміло за що, хоча ми першими зупинили потяги з вугіллям, ми першими зупинили контрабанду», — каже Онищенко.

11 років позбавлення волі Онищенко отримав минулого року, вирок зараз переглядає апеляційний суд. Онищенко та 11 торнадівців фігурують у справі про катування людей на Луганщині в місцях розташування підрозділу. Історії потерпілих описувала журналістка Олена Лунькова для «Цензор.Нет».

Зокрема, жінка, позначена в матеріалах як Олена Голубова, заявила про сексуальний злочин — «задоволення статевої пристрасті неприродним шляхом». Колишній торнадівець Юрій Ч. звинуватив екс-побратимів у катуванні та викраденні. 9 жителів Привілля і Станиці Луганської заявили, що їх незаконно тримали в неволі та відбирали автомобілі. Усього в справі 13 потерпілих. Адвокат екс-торнадівців Руслан Сушко називає інші дані.

«Ну є, ну один. Є ж матеріали, усе надумано», — каже Сушко.

Справа про катування зараз в апеляції, а нині торнадівців починають судити за опір правоохоронцям у Лук’янівському СІЗО 9 серпня 2018 року. Тоді вони забарикадувалися в камері, протестуючи проти планів розвести їх в різні установи. Прокуратура пізніше заявляла, що екс-торнадівці в колонії вимагали гроші у іншіх в’язнів, погрожуючи їм насильством.

Свою силову акцію торнадівці знімали на телефон і робили онлайн-трансляцію у Facebook. У чинних «Правилах внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України» прописано: передавати ув’язненим мобільні телефони заборонено. У Руслана Сушка — інша версія:

«Не заборонено, перш за все. Мобільний зв’язок не заборонений. Є певні обмеження, але зв’язок є, оскільки люди позбавляються волі, але не позбавляються спілкування».

Під час зіткнень з торнадівцями важкі травми отримав один спецпризначенець пенітенціарної служби. Після того, як спротив приборкав спецназ, речник Генпрокуратури Андрій Лисенко виклав відео: стверджував, що в камері обвинувачених були ножі, вибухові пакети, канабіс, мотузки, прапор зі свастикою. Після засідання представники військової прокуратури відмовилися від коментарів пресі. Коли колишній командир «Торнадо» Руслан Онищенко каже, що усіх цих предметів не було, йому немає кому заперечити.

За сприяння екс-торнадівцям Генпрокуратура повідомила про підозру трьом працівникам Лук’янівського СІЗО. Зараз поруч із торнадівцями на лаві підсудних — один із них — Павло Бистрицький. Його захищає колишній голова Державної пенітенціарної служби України Сергій Старенький. Пояснює: два інших працівника уклали угоду про визнання провини.

«Щодо них виділено матеріали в окреме проводження. Щодо мого підзахисного — йому пред’явлено обвинувачення, більше я не можу нічого говорити, поки позиція не буде представлена у суді», — каже Старенький.

Павла Бистрицького прокуратура обвинувачує у пособництві в масових заворушеннях, пособництві у вчиненні опору працівникові правоохоронного органу, вчиненому групою осіб та пособництві у погрозі або насильстві щодо працівника правоохоронного органу. Ці статті є й у всіх екс-торнадівців. У командира Руслана Онищенка — додаткові обвинувачення в посяганні на життя працівника правоохоронного органу, незаконному поводженні зі зброєю, опорі працівникові правоохоронного органу, спробі втечі з місця позбавлення волі.

Адвокати екс-торнадівців заявили суддям і прокурорам відводи. Аргументи — вже озвучене зауваження про порушення презумпції невинуватості, посилання на указ президента України від 29 грудня 2017 року про ліквідацію Шевченківського райсуду і утворення п’ятого окружного суду Києва. Також Сушко каже про конфлікт із одним із суддів колегії Віталієм Циктічем. Останній розглядає іншу справу за обвинуваченням екс-торнадівця Іллі Холода у вбивстві співкамерника. Холод — обвинувачений і в процесі про бунт. Руслан Сушко захищає його в обох справах.

«Я звернувся до суду і попросив відкрити матеріали. А Циктіч мені відмовив. Я оскаржив, і процедура своя іде. Але там вже є порушення і я написав скаргу. У цьому процесі (про бунт — ред.) чи є конфлікт? Я вважаю, що є. Між мною і суддею і між Холодом і суддею», — пояснює адвокат.

Обвинуваченим у суді співчували кілька десятків людей. Це родичі, колишні добровольці та ті, хто каже, що «просто прийшов прийшов підтримати». Крім камери, яка забезпечувала онлайн-трансляцію засідання, заяви Руслана Онищенка знімали телевізийники та прихильники — на телефони та фотоапарати.

Коли суд видалився розглядати перший відвід, в зал зайшла народна депутатка Надія Савченко. Руслан Онищенко та інші екс-торнадівці скаржаться їй, що у скляній камері, в якій перебувають обвинувачені, розпилений газ. Це ствердження вони повторюють кілька разів протягом всього процесу. Камера має решітчасту стелю, є щілини між склом. Надія Савченко каже, що газу немає.

«Коли мене тримали в клітці, не було планок, які зараз наварили. Чому хлопці кажуть, що їх труять газом? Це свіже фарбування, свіжа заварка — швидше за все, десь тут є токсична речовина», — припускає депутатка.

Савченко вважає, додаткові планки на камеру наварили спеціально для засідання екс-торнадівців. У серпні 2016 року Генпрокуратура виклала відео з закритих засідань у першій справі екс-торнадівців. Заявила, що вони обкидували прокурорів фекаліями та тиснув на свідків під час допиту. Таку поведінку в Оболонському райсуді колишній командир роти Руслан Онищенко визнає.

«Хай приберуть ці наплавлені речі, щоб можна було передавати документи адвокатам і працювати. Я розумію ваше ставлення, ви підготовлені до зустрічі з нами Оболонським райсудом. Але там це були вимушені моменти. Ми дійсно там зробили щось за межею закону, лише тому, що суддя робив упізнання, тикаючи пальцем: «Ахіллес, встаньте», коли потерпілий не міг упізнати. Може, ми там щось кинули, може ми там щось ливанули в бік прокуратури — там, можливо, були потрібні ці речі. Тут не потрібно, ми сподіваємося, що тут буде прозорий і справедливий суд», — каже він. Ахіллес — це позивний колишнього бійця роти Максима Глебова, обвинуваченого за обома провадженнями.

Своє перебування в суді Надія Савченко пояснила тим, що прийшла здійснити депутатський контроль щодо умов тримання обвинувачених. Коментує за змістом справи.

«Вони пересідили строк, тому що прокуратура відпрацювала в незалежний строк. За законом Савченко у них майже закінчилися терміни. Комусь здалося, що хлопці мало відсиділи, хоча відсиділи вони п’ять років. Тому вирішили зробити провокацію бунта», — каже Савченко.

За кілька хвилин до цього у колишніх добровольців Савченко цікавилася, за якою справою триває засідання. Коли кореспондент «Громадського радіо» наздогнав депутатку на виході з суду, Надія Савченко визнала: в суть справи не вникала.

«Я не мала доступу до матеріалів справи. Я не є слідчий. Я не витребувала їх запитом, Я зараз аналізую виключно умови, які супроводжують сам процес», — сказала депутатка.

Завадити спілкуванню кореспондента з Надією Савченко намагаються її прес-секретарка Тетяна Проторченко та сестра Віра.

«Таке враження, що Матіос (головний військовий прокурор Анатолій Матіос — ред.) заплатив, щоб тільки всіх відбивали від «Торнадо», — каже Віра.

Позиція Надія Савченко — «Не треба міряти лейблами», тобто не говорити про всіх одразу. «Тут не весь батальйон, але говорять, як про цілий батальйон, говорять, як про добробат, говорять, як про явище добробату вцілому». На запитання, чи буде Савченко в рамках депутатського контролю спілкуватися з постраждалими у першій справі, вона не відповіла.

«Я вам відповіла на крайнє запитання», — сказала депутатка і пішла. Потім повернулася до суду, щоб «попрощатися з хлопцями».

Підготовче засідання суд не завершив. Ухвалив перевірити умови тримання обвинувачених — вони говорять, що їх тримають 10 місяців в одиночних камерах, а також ухвалив забезпечити кращі умови тримання в судовій залі.