Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не витримує балансу між захистом української мови та гарантуванням прав мов меншин.
Це основний висновок нової думки, затвердженої у п’ятницю Венеціанською комісією, повідомляє прес-служба Ради Європи.
«Владі пропонується переглянути Закон про державну мову та підготувати Закон про меншини у співпраці із усіма зацікавленими сторонами, особливо з представниками національних меншин та корінних народів. Зокрема, Венеційська комісія рекомендує переглянути положення Закону, що передбачають розрізнене ставлення до мов корінних народів, мов національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, та мов національних меншин, які не є офіційними мовами ЄС. Будь-яка різниця у поводженні з цими мовами повинна базуватися на об’єктивному та логічному обґрунтуванні, чого наразі не відбувається», — зазначають у Венеціанській комісії.
Захищаючи та підтримуючи окремі положення чинного закону, Венеціанська комісія водночас бачить проблему в інших його положеннях. Зокрема, вона рекомендує прибрати норми, які запроваджують відмінність у правах трьох груп мов, відмінних від української – мов корінних народів, офіційних мов ЄС та інших мов. У цій критиці, по суті, «Венеціанка» стала на захист російської мови, яка за законодавством отримує найменше прав.
Рекомендації «Венеціанки» не мають юридично зобов’язуючого характеру, однак держава, щодо законодавства якої ВК має суттєві претензії, зазвичай стикається із міжнародним тиском щодо їх виконання, зазначає «Європейська правда».