Мовний омбудсмен про стратегію захисту української: Перше завдання — безкоштовні державні курси

Мовний омбудсмен про стратегію захисту української: Перше завдання — безкоштовні державні курси

Команда Уповноваженого представника з захисту української мови розробляє стратегію захисту державної мови на Донбасі.

Обмудсмен Тетяна Монахова розповіла в ефірі програми «Турборанок» на Громадському радіо про те, що є проблема з використанням української на Донбасі, а також про розробку самої стратегії.

«Щодо Донбасу. Дійсно там існує проблема відсутності державної мови в тих публічних сферах, які передбачені законом. І очевидно ми будемо розробляти цілу систему заходів – гуманітарних, культурних», — зазначила Монахова.

Вона наголосила, що потрібно заохочувати людей використовувати українську мову у публічних сферах.

«Треба людей не тільки штрафувати, це законом передбачено, а ще й мотивувати. Роз’яснювати закон. Мотивувати переходити на українську мову, вчити її і використовувати там, де передбачено законом. В особистому неформальному спілкуванні вони можуть використовувати ту мову, яка їм комфортна», – зазначила Монахова.

«Будь-який громадянин має право отримати відповідь державною мовою. Якщо будуть порушення, до нас будуть надходити скарги, ми будемо це все аналізувати, фіксувати, ну і далі застосовується система штрафів, яка відтермінована в часі, тобто це почнеться не завтра, а відповідно до кожної статті закону, в середньому 2-3 роки, за які ми повинні підготувати суспільство, дати можливість вивчити державну мову. Потрібні безкоштовні курси української мови, для того, щоб люди мали доступ до вивчення … Це будуть спільні зусилля з Міносвіти, Мінкультом… Людям треба просто пояснити, що таке штрафування, як воно відбувається.», — розповідає Монахова і додала, що стратегічний план має охопити всі області країни.

За її словами, наприклад, на збільшення мовних квот у ЗМІ відводять 5 років, — з 2024 року, дублювання друкованих ЗМІ українською мовою починається з 2022 року.

«Це не одночасно завтра ми починаємо штрафувати. Якщо до нас звертаються зі скаргою про порушення мовного закону, ми перевіряємо, це має бути не наклеп, а підтверджена інформація. Це буде юридичний відділ. Покажіть відеозапис, подайте документи, має бути доказова база… І це стосується тільки державних службовців», — каже Монахова і додає, що йдеться й про працівників сфери обслуговування, зокрема касирів у магазинах. За її словами, вони мають право переходити на російську або іншу мову у випадку, якщо сам клієнт починає розмовляти цією мовою.

Серед інших проблем, чому у людей на Донбасі зокрема може бути негативне ставлення до мовного закону, омбудсмен вважає те, що ніхто не читає текст закону, і відбувається «обговорення переказів»:

«Люди негативно реагують не на мову, а на політичні заяви навколо неї, які нібито приватизували її. Мова належить усім, вона не повинна асоціюватися із якоюсь політичною силою чи конкретним регіоном України. Це наша спільна цінність… Ніхто не збирається змінювати ідентичність або просити відмовлятися від мови, якою з тобою говорила мама».

Останнi новини