Верховна Рада підтримала у цілому проект постанови, що передбачає створення Тимчасової слідчої комісії для парламентського контролю за розслідуванням нападів на громадських активістів протягом 2017-2018 років.
Рішення підтримали 347 народних депутатів, 32 — утрималися, проти не проголосував ніхто.
«Метою Тимчасової слідчої комісії визначається перевірка відомостей щодо 55 нападів на громадських активістів у 2017-2018 роках зі «Списку Гандзюк» з метою підтвердження або спростування зазначених фактів», — йдеться у пояснювальній записці.
Комісія діятиме один рік, і за 6 місяців із дня утворення має подати звіт до Верховної Ради.
У пояснювальній записці також зазначають, що від початку 2017 року відбулося щонайменше 55 нападів на представників громадянського суспільства, п’ять з яких закінчилися смертю активістів. Ці напади у суспільстві отримали назву «Списку Гандзюк» на честь однієї з жертв.
Нагадаємо, активістка, радниця міського голови Херсона Катерина Гандзюк померла у лікарні 4 листопада після того, як 31 липня 2018 року її облили сірчаною кислотою. Того ж дня поліція змінила кваліфікацію справи з замаху на злочин на умисне вбивство. У справі було п’ятеро затриманих.
Підозру в організації вбивства голові Херсонської облради Владиславу Мангеру оголосили в лютому цього року. За версією офіційного слідства, Мангер разом з Левіним замовили нанесення тяжких тілесних ушкоджень Катерині Гандзюк, що спричинило її смерть. Олексій Левін, який нині перебуває в розшуку, отримав статус підозрюваного раніше, наприкінці минулого року. Наразі вони є головними підозрюваними в злочині проти херсонської активістки.
Основним мотивом офіційне слідство називає публічну позицію Гандзюк щодо підпалів лісу й корупційної вирубки. Сама Гандзюк також вважала Мангера ймовірним замовником замаху на неї.
0