Азартні ігри — це зло, але ситуацію з ними ми маємо вирішити цивілізованим шляхом — експерт

Азартні ігри — це зло, але ситуацію з ними ми маємо вирішити цивілізованим шляхом — експерт

До Верховної Ради наразі подано вже 10 законопроєктів щодо легалізації грального бізнесу, робота над ними триває, і це питання треба вирішити, використовуючи позитивний міжнародний досвід.

Про це в ефірі «Громадського радіо» сказав експерт програми реформування правоохоронної та судової системи Інституту Майбутнього, член робочої групи з розробки законодавства щодо легалізації грального бізнесу Олександр Чебаненко.

За його словами, робота групи триває кілька місяців, і вже була спроба підготувати доопрацьований законопроєкт щодо легалізації грального бізнесу. Проте з’явилися його нові редакції. Тож, робота над законопроєктом продовжується, і питання необхідно вирішити «з оглядом на суспільство та його інтереси».

«Можна говорити так: багато з цих законопроєктів, які з’явилися зараз  — це продукт впливу різних лобістських груп, але ми розуміємо що все-таки питання треба вирішити», — сказав Олександр Чебаненко.

На думку експерта, головне, що необхідно з’ясувати — «що ми насамперед хочемо: отримати гроші або все-таки цивілізовано вирішити питання ігорного бізнесу та використати кращі приклади тих країн, які не тільки регулюють цей бізнес, а й отримують надходження до бюджету».

За словами Олександра Чебаненка, коли цей бізнес у 2009 році визнали незаконним, він не перестав існувати, а просто перейшов в тінь і там «зміцнився».

«Наразі ми маємо ситуацію, що це (азартні ігри — ред.) дійсно зло, але  все це необхідно вирішити цивілізованим шляхом. Тому що це, в принципі, більше питання про те, як врегулювати пристрасті людей, а не  питання наповнення бюджету і залучення інвестицій тощо», — зауважив він.

Експерт зазначив, що існує різний міжнародний досвід щодо питання легалізації азартних ігор, як негативний та позитивний.

«В якості негативного досвіду можна «запропонувати», так би мовити, досвід Мальти або Грузії. Так, мальтійські ліцензії на гральний бізнес видавалися довгий час, але зараз через цілу низку судових рішень в Євросоюзі їх не сприймають ніде в ЄС.  В Грузії  намагалися максимально відпустити цей ринок, зробити відкритим, і в результаті прийшли до того, що тепер цей ринок диктує свої умови. І це при тому, що та мета, яка була поставлена — залучення туристів, інвестицій — не була досягнута, і надходження вони отримують дуже невеликі, але при цьому — високий рівень лудоманії — ігрової залежності — в суспільстві», — зауважив  експерт.

Олександр Чебаненко зазначив, що питання легалізації азартних ігор в Україні необхідно вирішити, використовуючи позитивний міжнародний досвід тих країн, «де це питання вирішено більш-менш цивілізовано та на користь суспільству».

За його словами, кожний із напрямків грального бізнесу має своїх прихильників.

«Ми розуміємо, що є міжнародні компанії, які зацікавлені в тому, щоб освоювати український ринок. Це, в першу чергу бетінгові компанії, які працюють на ринку ставок, є лотерейні компанії, тобто оператори державних лотерей,… є ті компанії, що займаються розробкою програмного забезпечення, є компанії та особи, які займаються «однорукими бандитами», тобто, гральними автоматами, є особи, які зацікавлені в розвитку казино тощо…  Ми вважаємо що врешті-решт, навіть отримавши на перших етапах незручності, коли будуть все-таки застосовуватись цивілізовані умови для цього бізнесу, можуть бути «в плюсі» практично всі», — підсумував експерт.

Нагадаємо, як повідомив голова  фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, грошовий обіг грального бізнесу в Україні складає 2,5-3 мільярдів доларів на рік. Водночас Уряд передбачає 3 мільярди гривень надходжень до державного бюджету у 2020 році від легалізації азартних ігор.

 

 

Останнi новини