Журналіст і муніципальний депутат Ілля Азар вийшов в суботу, 18 січня, на одиночний пікет до будівлі адміністрації президента на знак протесту проти змін до Конституції, які оголосив президент Росії Володимир Путін.
Про це повідомляє російська редакція DW.
Пізніше Азара змінили ще кілька людей з плакатами проти конституційної реформи.
«Ми більше не хочемо вставати з колін. Нам не потрібен батько нації. Йдучи, гаси Держраду», — було написано на плакаті Азара.
Крім противників зміни Конституції, до адміністрації президента прийшли активісти прокремлівського руху SERB. Одна з активісток SERB порвала плакат у двох учасників пікету і була після цього затримана.
«Путін зробив конституційний переворот, за допомогою якого остаточно узурпує владу і буде правити Росією, поки смерть не розлучить нас», — написав Азар у своєму Facebook, повідомивши про акцію.
Тим часом один з лідерів російської опозиції Олексій Навальний акції проти конституційної реформи не підтримав.
«Конституція РФ — огидна. У ній закладено механізм узурпації влади. За цією Конституцією у нас все забрали — від виборів до пенсій — і далі хочуть забирати. Не треба її захищати», — написав він у Twitter напередодні акції.
Тим часом мерія Москви також погодила акцію проти реформи Конституції. Акція розрахована на 10 тисяч учасників і запланована на 1 лютого на проспекті Сахарова. Заявку подала «група громадян», повідомили агентству московська влада. Хто саме виступає організатором акції, не уточнюють.
Президент Росії Володимир Путін 15 січня оголосив про реформу державної влади в країні. Одразу після цього голова уряду Дмитро Медведєв заявив, що він і його міністри підуть у відставку, щоб, «надати президенту країни можливість ухвалювати всі необхідні рішення». Того ж вечора Путін вніс до Держдуми кандидатуру нового глави кабінету міністрів — 53-річного керівника Федеральної податкової служби Михайла Мішустіна. 16 січня депутати російської Держдуми підтримали його кандидатуру, тоді ж Путін підписав документ.
Путін запропонував провести конституційну реформу, яка передбачає, зокрема, передачу частини президентських повноважень парламенту і посилення ролі Держради.