Протести у Чорногорії: юристи переглянуть питання права власності церковного майна до 1918 року

Перші переговори чорногорського уряду та очільників Сербської православної церкви в Чорногорії завершилися без угоди. Після зустрічі, яка тривала майже шість годин, сторони, як і раніше, дотримуються різних поглядів на ухвалений в минулому році Закон про свободу віросповідання та права релігійних громад.

Про це повідомляє Vijesti.

«Церква стверджує, що потрібно говорити про зміни до Закону, а не про його імплементацію, оскільки, на думку Церкви, Закон не відповідає Конституції чи міжнародним стандартам. Уряд вважає, що завдяки діалогу та взаємній довірі, а також шляхом надання додаткових і відповідних гарантій, цей Закон може бути застосований як сучасний та такий, що відповідає Конституції та європейським стандартам», — йдеться у спільній заяві уряду та представників СПЦ.

Очільники Сербської церкви в Чорногорії пропонують внести зміни до кількох статей Закону. В основному це норми, які передбачають передачу церковного майна державі, якщо воно належало державі до 1918 року і церква не може довести своє право власності.

Єдине, про що домовилися урядовці та представники СПЦ — переговори продовжаться на рівні експертів. Юрист обох сторін мають розглянути питання права власності до 1918 року.

Тим часом протестні акції вірян продовжуватимуться.

Читайте також: Чому Синод РПЦ порівнює Чорногорську церкву з ПЦУ і називає їх розкольницькими?

У переговорах взяли участь прем’єр-міністр Душко Маркович, віце-прем’єр-міністри Мілутін Симович та Зоран Пажін, міністр закордонних справ Срджан Дарманович, міністр культури Александар Богданович та міністр з прав людини та прав меншин Мехмет Зенка від уряду та митрополит Чорногорсько-Приморський Сербської православної церкви Амфілохій та члени Єпископської ради СПЦ в Чорногорії – єпископ Будімлянсько-Нікшичський Йоанікій, єпископ Захумсько-Герцеговацький та Приморський Димитрій, єпископ Діоклійський Методій, єпископ Мілешевський Атанасій та ректор Цетинської богословської семінарії Гойко Перович.

Нагадаємо, у ніч проти 27 грудня 2019 року чорногорський парламент ухвалив закон про свободу віросповідання. Відповідно до закону, тепер усі релігійні організації країни мусять довести право власності на своє майно до 1 грудня 1918 року, коли Чорногорія втратила державність, увійшовши до складу Королівства Сербів, Хорватів і Словенців (майбутня Югославія). На думку Сербської православної церкви цей закон ставить під загрозу усе її майно.

27 грудня 2019 року  у сербському парламенті побились депутати через ухвалений у Чорногорії закон про свободу віросповідання. Цей церковний закон розкритикувала Росія та РПЦ. Росія, як і Сербська церква, не визнає Чорногорську.

Президент Чорногорії Міло Джуканович звинуватив Сербську Православну Церкву в просуванні просербської політики в країні і прагненні підірвати її державність. Він раніше заявив, що хоче автокефалії для «чорногорської церкви» за прикладом України.