Фото Офісу генпрокурора
На сайті Верховної Ради опублікували проєкт постанови про висловлення недовіри генеральному прокурору Руслану Рябошапці. Пояснювальну записку до документу написав нардеп від «Слуги народу» Максим Бужанський.
У документі Бужанський згадує кілька справ, у яких, на його думку, Офіс генерального прокурора під головуванням Руслана Рябошапки не досяг прогресу.
Справа Олега Гладковського. Наприкінці лютого 2019 року проект журналістських розслідувань Bihus.info опублікував матеріал, в якому стверджував, що секретар Ради нацбезпеки та оборони Олег Гладковський та його син Ігор причетні до оборудок в «Укрспецекспорті». Восени Генеральна прокуратура відкрила проти Гладковського кримінальне провадження.
«Обвинувальний акт щодо Олега Гладковського до цього часу до суду не скерований, незважаючи не те що ще в жовтні 2019 року йому оголошено про підозру у вчинені злочинів, передбачених частиною другою статті 364 (зловживання владою або службовим становищем) та статтею 366-1 (декларування недостовірної інформації) Кримінального кодексу України», — заявляє Бужанський.
Справа Андрія Садового. У листопаді 2019 року Спеціалізована антикорупційна повідомила про підозру меру Львова Андрію Садовому у зловживанні владою. Справу відкрили через виділення землі під індустріальний парк у Рясному.
«Кримінальне провадження зареєстроване у 2015 року, під час розслідування протягом 2016 року правоохоронці провели ряд обшуків у міськраді Львова, а Андрія Садового у липні 2017 року допитували в Генпрокуратурі. Проте обвинувальний акт відносно фігуранта кримінального провадження до суду не спрямовано», — пише Максим Бужанський.
Справа Вадима Альперіна. У листопаді 2019 року НАБУ затримало одеського бізнесмена Вадима Альперіна, якого раніше президент України Володимир Зеленський назвав «хрещеним батьком контрабанди». У провину Рябошапці Бужанський ставить те, що Альперін вийшов зі слідчого ізолятора із внесенням застави.
Справа Катерини Гандзюк. 31 липня 2018 року радницю міського голови Херсона, активістку Катерину Гандзюк у Херсоні облили сірчаною кислотою. 4 листопада 2018 року вона померла у лікарні.
«22 жовтня 2019 року Генеральний прокурор Руслан Рябошапка проанансував нові якісні результати, в тому числі підозри ще кільком фігурантам, а саме замовникам. До цього часу, один з підозрюваних, Владислав Мангер, знаходиться на свободі і продовжує керувати Херсонським облрадою, а його співучасник в Офісі Генерального прокурора, на сьогодні, навіть не згадується», — пише Бужанський.
4 березня батько Катерини Гандзюк Віктор у відкритому листі президенту Володимиру Зеленському висловився проти звільнення Руслана Рябошапки.
«Якщо від колишнього Генпрокурора я і Катя чули лише гучні та брехливі обіцянки і докори, то у теперішнього, здається, нарешті є зрушення. У Болгарії затримали організатора вбивства Каті — Левіна. Нарешті почали ворушити злочинні угрупування, які роками дозволяли собі калічити та вбивати тих, на кого покажуть представники влади або правоохоронці. У мене знову з’явилась надія, що вбивці моєї доньки справді будуть покарані», — писав Віктор Гандзюк.
У той же день Руслан Рябошапка коментував справу Гандзюк у Верховній Раді під час звіту перед парламентарями і президентом України Володимиром Зеленським.
«Однією з претензій до Офісу Генерального прокурора є те, що ми нібито блокуємо чи не розслідуємо справу загиблої Катерини Гандзюк. Я не буду виправдовуватися. Вчора батько Катерини звернувся з відкритим листом до Президента і він все цим сказав… ми набагато далі просунулися в розслідуванні цієї справи», — писав Рябошапка.
Депутат Максим Бужанський під час звіту генерального прокурора запитань Руслану Рябошапці не ставив.
Нагадаю, 5 березня о 18:30 Верховна Рада збереться на позачергове засідання, щоб розглянути питання про недовіру генпрокурору Руслану Рябошапці. Голосування про недовіру матиме наслідком звільнення Рябошапки з адміністративної посади генпрокурора, при цьому він залишиться прокурором.