До кінця року понад 11 млн тварин в Україні можуть бути позбавлені спецкормів

Українські власники домашніх тварин можуть стикнутися із нестачею спеціалізованих кормів – попереджає низка провідних бізнес-асоціацій. Постачальники не зможуть ввозити свою продукцію у країну через відсутність національного реєстру кормових добавок, передбачений законом «Про безпечність та гігієну кормів». Чим це може загрожувати тваринам та чому реєстр не створили ще три роки тому, коли відповідний закон був прийнятий?

Закон «Про безпечність та гігієну кормів» ухвалили у 2017 році. У січні цього року він набув чинності.  Закон передбачав створення національного реєстру кормових добавок 0151 фактично нову систему реєстрації кормів. Проте за три роки так і не був створений,  пояснює координаторка регуляторного комітету Європейської бізнес асоціації (ЄБА) Тетяна Широченко:

«Раніше діяла реєстрація готових кормів, тобто реєструвався уже готовий продукт, який імпортується/виготовляється в Україні. Проте ухвалення цього закону фактично запровадило нову систему реєстрації кормових добавок. З одного боку це наблизило нас до ЄС, з іншого — породило проблеми. Адже тепер готові корми можуть ввозитися/вироблятися тільки з використанням добавок, зареєстрованому у цьому реєстрі, який фактично ще не створили».

Протягом цих років питання створення реєстру не стояло гостро, бо компанії ввозили в Україну корми, що вже були зареєстровані за старою системою:

«Ці корми зареєстровані за системою реєстраційних свідоцтв, які мають обмежений строк дії – зазвичай це 5 років. Зараз в Україну можна поставляти сировину та корми тільки за цими чинними свідоцтвами, які раніше були видані. Вони мають обмежений строк дії. Коли вони закінчаться, то незрозуміло як отримати нові свідоцтва, бо у рамках цього прийнятого закону («Про безпечність та гігієну кормів» — ред.) мали б створити реєстр кормових добавок, який не створено», — пояснює виконавча директорка Спілки українських підприємців (СУП) Катерина Глазкова.

І додає:  поки проблема нестачі кормів гостро не стоїть, адже на полицях залишаються так звані залишки старих кормів. Натомість у компанії Nestle в Україні та Молдові заявили, що якщо питання реєстрації кормів не вирішать — до кінця року понад 11 мільйонів тварин в Україні будуть позбавлені високоякісних раціонів. 

На питання: чому виробники не переймалися щодо створення реєстру протягом цих років,  директорка Спілки українських підприємців (СУП) Катерина Глазкова відповіла наступне: 

«Виробники вважали: якщо закон прийнято, то напрацювання йдуть, й створення реєстру відбувається. Однак, коли через певний час стало зрозуміло, що це не так, то виробники разом з депутатами розробили зміни до прийнятого закону «Про безпечність та гігієну кормів», – пояснює виконавча директорка Спілки українських підприємців (СУП) Катерина Глазкова.

Водночас у Європейській бізнес асоціації розповіли, що протягом цих років звертались і до Кабміну, й до Держспоживслужби, й до прем’єр-міністра:

«Ми й офіційні запити надсилали, й була комунікація, проте, як ми бачимо, досі рішення ніякого не прийнято, тому ми вирішили звернутися до президента – сподіваємося, нас почують», – розповідає координаторка регуляторного комітету ЄБА Тетяна Широченко.

Для того, аби тимчасово вирішити проблему ввозу кормів, виробники запропонувати автоматично визнавати ті корми, що мають кормові добавки, зареєстровані в ЄС. Фактично визнати реєстр кормових добавок Євросоюзу:

«Це не є безвихідна ситуація – просто треба прийняти законопроєкти, що вирішать проблему. Йдеться про зміни до положень вже прийнятого закону «Про безпечність та гігієну кормів»(№3672) та проєкт Закону «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин» №3318. У цих законопроєктах передбачено, що в Україні визнають європейський реєстр, який діятиме, наприклад, протягом 5 років, й постачальники зможуть ввозити та реєструвати корми за цим реєстром. А за цей час в Україні створять власний реєстр», – пояснює Широченко.

У тому ж ЄС на розробку власного реєстру витратили близько 10 років. Що ж до зазначених законопроєктів  – один з них пройшов перше читання, інший – перебуває на розгляді у комітетах.

Чому не всі імпортовані корми можуть замінити продукцією вітчизняних виробників – пояснив голова правління Ліги виробників харчових продуктів Геннадій Кузнєцов. Він розповів, що у разі чого – частину харчів дійсно зможуть замінити продукцією українських компаній.

Проте є деякі корми, які замінити не можна. Йдеться, зокрема, про спеціалізовані корми для тварин, які мають захворювання. Серед таких — Royal Canin ICU, яким годують котів та собак через зонд у відділеннях інтенсивної терапії у ветеринарних клініках; Purina Gastroenteric — корм для собак із проблемами шлунково-кишкового тракту, або ж лінійка кормів Hypoallergenic, що зменшує харчову непереносимість. Такі корми, здебільшого, виготовляють тільки за кордоном — бо українським компаніям через малий попит невигідно виробляти таку продукцію,  пояснює голова правління Ліги виробників харчових продуктів Геннадій Кузнєцов:

«Як приклад візьмемо європейську фабрику, яка виробляє корм для тварин із рідкісними захворюваннями. Виробництво дороге, а продукт по суті нішевий — спрямований лише на малу категорію покупців. Проте фабрика має покупців не тільки в ЄС, але ще у десятці країн, тому запускати таке виробництво їм вигідно, це окупиться», — пояснює він.

Вітчизняним виробникам це не по кишені — в Україні замало споживачів для такого продукту, а для експорту потрібно, щоб товар відповідав низці норм, що досить складно.

Тож компанії-члени Американської торговельної палати в Україні, Європейської бізнес-асоціації та Спілки українських підприємців звернулися з листом до президента, прем’єра та нардепів — закликають підтримати ці закони якнайшвидше, аби власники тварин не зіткнулися невдовзі з дефіцитом спеціалізованих кормів.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS