«Заборона» відповіла на звернення  Медіаруху

«Заборона» відповіла на звернення Медіаруху «Медіа за усвідомлений вибір» щодо початку професійної дискусії та на публічне звернення до Незалежної медійної ради та Комісії із журналістської етики.

Публікуємо повний текст «Заборони».

У ГО «Заборона медіа» ми цінуємо ініціативність та прагнення Медіаруху «Медіа за усвідомлений вибір» спрямувати дискусію навколо публікацій «Заборони» та ГО StopFake у професійне русло. Дякуємо за стурбованість з приводу погроз фізичної розправи Катерині Сергацковій, головній редакторці, генеральній директорці та співзасновниці «Заборони».

«Заборона» – незалежне видання неновинного формату про тенденції в суспільстві і культуру в постсоціалістичних країнах Східної Європи. Заборона – це професійне ЗМІ, яке дотримується журналістських стандартів, етики та цінностей. У Заборони прозора модель фінансування яка складається із внесків читачів на Патреоні, грантів міжнародних організацій та партнерств.

Для того, щоб дискусія була професійною, об’єктивною та незаангажованою, звертаємося до вас із наступним:

1) Просимо разом із матеріалами «Заборони» включити на розгляд відповідь StopFake від 8-го липня 2020 року. Зокрема, проаналізувати відповідність фактам розповсюдженої інформації про ГО «Заборона медіа»; звинувачення на адресу журналіста Кріса Міллера, та замовчування інформаційних запитів до StopFake від Заборона медіа, які передували публікації статті (Додаток 1 та Додаток 2).

2) Проаналізувати на дотримання журналістських стандартів статтю Texty.org «Інформаційна атака сайту Заборона на StopFake: що це було?» Від 10-го липня 2020 року.

3) Заборона».

4) З огляду на пункт три, просимо, щоб представники, фрілансери та інші афілійовані спеціалісти вище перелічених організацій не залучалися до аналізу ЗВЕРНЕННЯ zaborona.com 2 матеріалів «Заборони» з огляду на засвідчену прихильність до StopFake та упередженість до проєкту «Заборона».

Розгляд та включення зазначених чотирьох пунктів підтвердить об’єктивний та незаангажований підхід «Медіаруху» до професійної дискусії. Інакше, це буде вибірковий аналіз ситуації та ігнорування фактів представлених «Забороною».

Також, хотіли б зазначити, що лише після заяви авторитетної міжнародної організації Human Rights Watch, в українських ЗМІ та медійних організаціях почали з’являтися реакції та розголос про погрози на адресу Сергацкової.

Окрім цього, ми помітили певну тенденцію серед представників медіаспільноти про розмежування справ StopFake і «Заборони» із справою Катерини Сергацкової та Романа Скрипіна. Таке відокремлення є штучним, оскільки саме публікація відповіді StopFake могла cпровокувати реакції сповнені мови ненависті у соціальних медіа. Просимо це взяти до уваги при аналізі матеріалів.

Окремим додатком до цієї заяви були надіслані:

1)Інформаційний запит «Заборони» до StopFake, який був вперше відправлений 26 червня 2020 року журналістом Самуїлом Проскуряковим;
2) Скріни із спробами отримати коментарі або контактну інформацію від:
– проєкту StopFake
– пана Євгена Федченка, пані Вікторії Романюк
– пана Марека Супруна (Сенатор Марек Многогрішний)
– пані Уляни Супрун (месенджер і смс на телефон)
– пані Катерини Крук.

Нагадаємо, 15 липня громадські організації Інститут Масової Інформації, Детектор Медіа, StopFake, Центр прав людини ZMINA та Платформа прав Людини виступили із заявою щодо засудження тиску та погроз у бік головної редакторки видання «Заборона» Катерини Сергацкової.

3 липня «Заборона» опублікувала статтю, у якій йдеться про нібито зв’язок між лідерами ультраправих та неонацистських груп з керівництвом фактчекінгового проєкту StopFake. У відповідь організація розкритикувала матеріал і назвала його частиною тренду «цькування та залякування від проросійського медіа».

Коментатори в соцмережах почали погрожувати Сергацковій через нібито проросійську пропаганду. 11 липня український журналіст опублікував у Facebook фото Сергацкової з сином, розповів деталі її біографії та припустив, що вона працює на російську розвідку. У коментарях дописувачі погрожували співзасновниці «Заборони» вбивством та фізичним насиллям, публікували її адресу та фотографію її будинку. Пост згодом видалили.

У багатьох дописах згадується, що вона була громадянкою Росії. Український паспорт журналістка отримала у 2015 році.

Видання Independent повідомляє, що Сергацкова разом з родиною 13 липня залишила Київ, відчуваючи небезпеку для свого життя. Де нині перебуває Сергацкова — невідомо. 

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS