Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров запропонував працівникам білоруської ІТ-сфери допомогу з переїздом в Україну і працевлаштуванням.
Про це міністр написав на своїй сторінці у соцмережах.
«Уже шосту добу поспіль Білорусь переживає одну з найглибших політичних криз за свою історію. У зоні ризику опинилась найбільш прогресивна сфера бізнесу країни – IT-сектор, який кілька років поспіль активно розвивався та забезпечував до 10% ВВП країни. Нещодавні серйозні обмеження з доступом до мережі Інтернет, мобільним зв’язком та систематичні перебої в роботі банківської системи змушують ІТ-компанії Білорусі шукати можливості для переїзду в інші країни. Це вимушений для них захід, щоб зберегти свій бізнес, своїх клієнтів та надалі виконувати зобов’язання за чинними угодами», — зазначає міністр.
За його словами, разом з українським ІТ-бізнесом Міністерство цифрової трансформації готове створити всі необхідні умови для переїзду ІТ-компаній та фахівців до України. Щоб влаштуватися на роботу в Україні, фахівець повинен надати компанії копії свого паспорта із завіреним перекладом та кольорове фото 3,5х4,5.
«Потім компанія звертається із заявою до Центру зайнятості, до якої додає копії паспорта іноземця, фото та проєкт трудової угоди з ним. Протягом 5-7 днів Центр зайнятості видає такий дозвіл. Все. Іноземець може легально проживати та працювати в Україні. Цим механізмом може скористатися будь-який іноземний спеціаліст незалежно від його рівня кваліфікації. Крім того, за підтримки Уряду ми також забезпечили можливість іммігрувати до України 5000 висококваліфікованих ІТ-спеціалістів. Вони можуть отримати посвідку на постійне проживання та роботу в Україні впродовж 10 років», — написав Федоров.
Зазначається, що 5000 квот розподілені по областях України, в яких зосереджена найбільша кількість IT-компаній. Дніпропетровська, Одеська та Львівська області можуть залучити по 600 іноземних фахівців, Харківська – 700, а місто Київ отримало 2 500 квот.
«Аби скористатися квотами, іноземні спеціалісти, що вже мешкають в Україні, мають подати свої документи у територіальний підрозділ Державної міграційної служби за місцем своєї реєстрації. А фахівці, що перебувають за межами нашої країни, – у консульські установи України за кордоном. Як оформити дозвіл українською та англійською мовами, можна прочитати на сайті Міністерства цифрової трансформації», — пояснив міністр.
Нагадаємо, ввечері 12-го серпня сутички між силовиками і демонстрантами поновилися. В одному з мікрорайонів силовики застосували зброю. Тоді ж стала з’являтися інформація, що з державних каналів почали звільнятись журналісти.
Також 12 серпня у лікарні помер 25-річний гомельчанин Олександр Віхор, куди його 9 серпня привезли у автозаку. Авто з затриманими стояло у довгій черзі на сонці. Олександр став другим загиблим білорусом від початку протестів в країні. Хоча під час затримання хлопець до протестів залучений не був, він йшов на побачення.
В країні ввели заборону на роздрібну та оптову торгівлю піротехнікою.
Ввечері 11 серпня в усіх обласних центрах Білорусі, зокрема в Мінську, зник мобільний інтернет. Того ж дня зранку 11 людей закликали не виходити на роботу. Зранку 12-го доступп до інтернету почав відновлюватись.
Ввечері 10 серпня білоруси вийшли на вулиці щонайменше 22 міст, аби висловити свій протест проти результатів президентських виборів. Повідомляли про розгони за допомогою спецтехніки, затримання та побиття. Підтвердили смерть однієї людини у Мінську.
9 серпня білоруси голосували за президента. За час передвиборчої кампанії міліція затримала 1400 людей, у тому числі очільників штабів двох кандидатів — Світлани Тихановської й Сергія Черечня. У день виборів затримали сімох людей зі штабу головної конкурентки президента Олександра Лукашенка Світлани Тихановської. Зранку 9 серпня жителі Мінська повідомляли про проблеми з інтернетом та доступом до соцмереж, а основні сили міліції стягували у Мінськ.