Національне антикорупційне бюро оскаржить до генерального прокурора та в.о. керівника САП рішення про закриття справи «Роттердам+», оскільки воно «суперечить засадам верховенства права».
Про це йдеться у заяві, опублікованій у Facebook.
«Розслідування цієї справи знаходилося на завершальній стадії, детективи зібрали всі необхідні та переконливі докази для скерування її до суду і доведення винуватості підозрюваних осіб. Про підозру повідомили 6 особам, внаслідок дій яких споживачам електроенергії завдано 18,87 млрд грн збитків, що підтверджено відповідною експертизою. Нагадаємо, що комплексною експертизою також підтверджені розрахунки збитків за 2016-2017 роки, але суть її зводиться до того, що питання протиправності дій, відповідно, і настання збитків, має вирішити суд», — наголосили у НАБУ.
У Бюро також заявили, що прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури — процесуальний керівник у справі за весь час розслідування «жодного разу не витребовував матеріали провадження для вивчення, не запитував у слідства, чи дійсно вичерпані можливості доказування, і два дні тому обговорював на нараді, як краще рухатись по справі далі».
«Замість того, щоб скерувати її до суду, з незрозумілих детективам причин, він несподівано ухвалив рішення про закриття справи нібито на підставі відсутності достатніх доказів та можливостей їх здобути, відтак, унеможливив покарання винних осіб.
НАБУ категорично не згодне з таким рішенням. Ми переконані, що вирішення долі цього провадження поза межами судового процесу не відповідатиме законним інтересам громадянського суспільства і держави. Адже справа «Роттердам+» є знаковою для України, і про необхідність її завершення неодноразово заявляли найвищі посадовці.
Ми робитимемо все можливе у законний спосіб, щоб відновити розслідування та передати цю справу до суду для її оцінки як неупередженим судом, так і громадянським суспільством», — заявили у Бюро.
28 серпня у САП заявили, що «справу «Роттердам+» закрито в частині, що стосується підозрюваних, проте саме досудове розслідування триває. Там зазначили, що наразі, у зв’язку з тривалістю попереднього розслідування, фактичним обмеженням термінів досудового розслідування, визначеним п. 3 ч. 4 ст. 219 КПК України, і відсутністю інших процесуальних джерел доказів, вичерпано можливості отримати достатні докази для доведення винуватості підозрюваних та інших осіб у суді.
«З огляду на викладене складено постанову, відповідно до якої 27.08.2020 кримінальне провадження закрито в частині щодо підозрюваних у зв’язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати, а також у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Проте в повному обсязі кримінальне провадження не закрито, в ньому триває досудове розслідування», — йдеться в коментарі САП.
Передісторія
У грудні 2016 року Окружний адміністративний суд Києва відмовив у позові до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яким позивач просив визнати незаконною постанову НКРЕКП про затвердження формули «Роттердам+». Апеляційний адмінсуд і Вищий адмінсуд залишили рішення без змін.
У січні 2020 року позивач подав до ОАСК заяву про перегляд рішення про відмову за нововиявленими обставинами, але суд повернув заяву, оскільки, на його думку, заявник не є учасником справи. Позивач подав апеляцію на таке рішення і 10 березня суд її задовольнив. Також суд повернув заяву про перегляд рішення для продовження розгляду її суддею ОАСК.
У березні 2016 року Нацкомісія затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Згідно з нею, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахувалась за формулою «вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну».
Для виробництва електрики ТЕС потрібно спалювати вугілля. Відповідно до формули «Роттердам+», вартість цього вугілля для ТЕС залежала від ціни на вугілля на європейському ринку, а саме у порті міста Роттердам, що у Нідерландах.
До цієї ж ціни додавали вартість транспортування вугілля з Роттердама, хоча левову частку вугілля ТЕС купляли не в Нідерландах, а в Україні, Росії або з окупованих територій (під виглядом російського вугілля). Тому насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки.
Через застосування нової формули теплові генерації, в тому числі генерації ДТЕК Ріната Ахметова і державне «Центренерго», стали продавати електроенергію дорожче.
Формула втратила чинність з 1 липня цього року у зв’язку з переходом України на новий ринок електроенергії.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо: